Музейна арт-терапія
/логотерапія мистецтвом/ В українській міфології боги здавна уособлювали природні сили і стихії, на відміну від соціального космосу грецького Олімпу. Предки українців жили у повній гармонії з природою, у якій були розчинені боги та міфічні істоти. Цікаво досліджувати їх символічні атрибути та трансформації з появою християнських цінностей. Образи прадавніх українських богів
Музейна арт-терапія
/логотерапія мистецтвом/ Українська образотворча практика зберігає своє потужне символічне підґрунтя, яке визначене особливостями нашої культури і ментальності.Але як це українське унікальне може проявитися в абстракції? Самобутність та оригінальність сучасного українського мистецтва формується у художньо-культурних традиціях постмодернізму, у постійній зміні напрямів та орієнтирів, коли академічні, сюрреалістичні, постімпресіоністичні та абстрактні форми
Музейна арт-терапія
/логотерапія мистецтвом/ Бути – значить бути в дорозі (Ж. Бодрійяр) Виставка картин Севастяни Федоренко «Vita-тональність» спонукає замислитись про природу абстракціонізму, загальна особливість якого — принципова відстороненість від відтворення явищ і предметів зовнішнього світу (звідси друга назва абстракціонізму — «безпредметне мистецтво»). Проте творчість Севастяни — не про абстрагування, навпаки, — про присутність у світі та про
Музейна арт-терапія
Заходи проєкту «Війна в Україні: візуальні виміри пам’яті» завершилися інтерактивною зустріччю з Володимиром Кривоносом, роботи якого на ВОЛЬНАНОВІ привертають особливу увагу відвідувачів. У кожній з них – виважена концепція, візуалізована думка, чіткий меседж. Автор схоплює приховану сутність явищ, називає речі своїми іменами, розкриває зв’язок індивідуальної пам’яті з колективними
Музейна арт-терапія
логотерапія мистецтвом Ми ще проходимо крізь чорні хмари війни, немає в Україні людини, якої б вони не торкнулися. У ВОЛЬНАНОВІ українці – великі оптимісти і мужній народ, наш символ перемоги – людяність, підтримка один одного. На зустрічі з авторами робіт дізнавалися як це – творити під час війни? Коли пам’ять звертає до
Музейна арт-терапія
логотерапія мистецтвом Сучасний соціальний плакат, присвячений війні, загострює в суспільній пам’яті трагедійні події та часом шокуючий досвід. У російсько-українській війні травматичний вимір культурної пам’яті звернено не лише до теперішнього, а й до нашого минулого. Його представлено на проєкті «ВОЛЬНАНОВА», як в окремих роботах, так і у серіях. Найбільш
Музейна арт-терапія
логотерапія мистецтвом Життя кожного українця від 24 лютого 2022 року змінилося. Ми опинилися у повномасштабній війні, яка триває вже рік. Про це розповідають документальною мовою фактів, а також через образи пам’яті, коли відбувається перенесення історії у візуальний простір. І ця історія вже має свої етапи. Міжнародна мистецька акція ВОЛЬНАНОВА
Музейна арт-терапія
/логотерапія мистецтвом/ Є твори, які змушують замислитись про природу мистецтва. У часи, коли невизначеність та неоднозначність стають ознаками доби, такі твори звертають до дослідження нестійких станів у теорії ігор, ритуалах переходу, фрактальній естетиці, квантовій філософії. Увагу художників, яких цікавить перебування на «межі», привертають парадоксальні метафори, візуальні та смислові курйози. Вважається,
Музейна арт-терапія
логотерапія мистецтвом Іван Лацкович-Кроата (1932-2004 рр.) – відомий хорватський художник і графік. Французький мистецтвознавець Анатоль Жаковський назвав його «найкращим малювальником з усіх наївних художників світу». Роботи Лацковича знаходяться в багатьох музеях світу, зокрема в Національній галереї наївного мистецтва (м. Рим), музеї Брукліна (м. Нью-Йорк), музеї ХХ століття (м. Відень), музеї сучасного
Музейна арт-терапія
/логотерапія мистецтвом/ Традиційним побажанням, коли ми вітаємо один одного зі святами, є побажання миру. Миру в душі, в родині, на нашій землі. Адже мир – найвища цінність і благо. Як і свобода. З того часу, коли російські брудні берці ступили на нашу землю, а на українські міста і села полетіли ракети,
Музейна арт-терапія
/логотерапія мистецтвом/ Виставкові проєкти Віктора Олексенка – це завжди звернення до мистецтва як досвіду цілісності, до часових координат творчості: від студентських «проб пензля» до семантичної усталеності форм, що апелюють до минулого. Проте Віктор Олексенко у своїх картинах, вітражах, інсталяціях, геральдиці, поезомалярстві зберігає незмінну причетність до сучасності, до діалогу зі світом, яким
Музейна арт-терапія
Творчість, яка йде від серця та відкриває шляхи «пригадування» історії, її сакральний символізм в сучасності – це картини Ольги Голуб. Художниця народилася у селі Лубенці, що на Черкащині. На вибір її мистецької дороги та формування образного мислення вплинула мама – Марія Голуб. За спогадами художниці, найголовнішою життєвою справою мами було читання та
Музейна арт-терапія
/логотерапія мистецтвом/ На виставці картин до Дня художника змушують зупинитися у здивуванні яскраві полотна талановитої черкаської художниці Марії Голуб. Марія вивчала живопис, графіку і дизайн в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури (вчителі А. Чебикін, В. Шостя). Відображення свого символіко-інтуїтивного погляду на життя знаходила в картинах Д. Нарбута і І.
Музейна арт-терапія
/логотерапія мистецтвом/ Споглядаючи українську народну картину ми впізнаємо канонічні образи, які є втіленням сакральних цінностей українського світу. Вони нагадують про те, ким ми є і за що воюємо. Краєвиди з хатками і стежками, пейзажі з річкою і лебедями, вітряки на пагорбах, голуби з голубками серед квітів, човни біля ставків супроводжують
Музейна арт-терапія
/логотерапія мистецтвом/ «В моїх картинах мир, любов, життя і безкінечність правильних стосунків» Андрій Кулагін Ми живемо в одному су-ЧАС-ному просторі, але у різній темпоральності. Саме тому, як вважає Пітер Осборн, хтось ментально відчуває себе у XV столітті, хтось у XIX або в середині ХХ, або, взагалі, у майбутньому! Художники, відповідно,
Музейна арт-терапія
/логотерапія мистецтвом/ Відвідуючи виставку, ми сприймаємо образи цілісно і відповідно до тієї атмосфери, яку ми називаємо «атмосферою виставки». Ми завжди її відчуваємо. І є наскрізні образи, які мотивом повторюються, переходять з однієї картини в іншу, мерехтять у різних смислових контекстах і ми запитуємо: що це за образ і що він