Візуальні щоденники пам’яті

Візуальні щоденники пам’яті

логотерапія мистецтвом


Життя кожного українця від 24 лютого 2022 року змінилося. Ми опинилися у повномасштабній війні, яка триває вже рік. Про це розповідають документальною мовою фактів, а також через образи пам’яті, коли відбувається перенесення історії у візуальний простір. І ця історія вже має свої етапи.

Міжнародна мистецька акція ВОЛЬНАНОВА презентувала не лише різні візуальні мови, але й різні світогляди: воїна на передовій; волонтера; людини, яка втратила рідних; людини, яка досі знаходиться в окупації…

Соціальний плакат часто відтворює певний момент – образ «кричить», образ виступає як миттєвий зліпок спогаду про подію, спонукає до її переживання і осмислення. Увагу привертають також концептуальні твори, у яких присутнє бачення ситуації у глобальному вимірі, відтворено сприймання війни як боротьби з ворогом навіть на рівні символів.

Тут функції плаката дещо змінилися: художники і дизайнери ведуть своєрідний візуальний «щоденник» реальних подій, пишуть текстові супроводи до своїх творів. Виникає історія, яку вже можна осмислити. Її виведення у медійний та виставковий простір – це нова форма колективної спільності, спосіб єднання, обміну інформацією, думками і почуттями.

Образи різні, але в кожній роботі «червоною ниткою» присутня Україна, її найдорожчі символи та сакральні цінності. Так, вони подаються в контексті війни – хижих тварин, що символізують ворога, обрисів смертельної зброї, темних лакун укриття, пронизливих вібрацій сирени, червоного, який десь кров українців, який десь квіти пам’яті...

Але ми боремося, адже плекаємо нашу «пам’ять-джерело», а тому маємо надію. Кольори українського прапора, що переходять у кольори квітучих ланів під небом і сонцем, символ тризуба, що втілено у Воїні ЗСУ, орнаменти української вишиванки, що наче розчиняються у стрічках доріг, засіяних полях, українських хатинках під стріхою і калиною поряд… Ці живі символи єднають нас і тримають наш дух, у них наше минуле, теперішнє і майбутнє.

На зустрічі дізнавались, як народжуються образи, як створюється концепт роботи. Дизайнер Анастасія Лисенко, учасниця акції і один зі спікерів нашого заходу, розповіла про процес творчості під час війни, про свою роботу «Мотанка», у якій втілено її відчуття світу, почуття і думки перших днів війни: «Лялька мотанка – сакральний образ для нашої культури. Це образ жінки, матері, а в цьому випадку ще й нашої неньки-України. Постріл у спину показує методи, якими воює Росія та відображує ті зрадницькі, підступні дії, спрямовані на нібито «захист» України. Моя робота – крик про допомогу. Війна, яку розпочала Російська Федерація не знає правил, не має меж. У «людей», що прийшли на наші землі немає ні совісті, ні жалю, ні моральних цінностей, є лише збочена ідеологія та жорстокість. Росія не рятує – вона вміє тільки нищити».

У кожного з нас свій щоденник війни, але спільний – біль, який ми переживаємо разом. Як єдина велика душа України.

Read more

Виставка до Дня Української Державності «Державотворці України»

Виставка до Дня Української Державності «Державотворці України»

До Дня Української Державності у Черкаському художньому музеї розгорнуто виставку заслуженого художника України Максима Гладька «Державотворці України». Виставка вже експонується і доступна для перегляду відвідувачів до 27 липня 2025 р.

Ювілейна персональна виставка Миколи Маценка  «Прикладна культурологія»

Ювілейна персональна виставка Миколи Маценка «Прикладна культурологія»

24 червня Черкаський обласний художній музей презентував ювілейну персональну виставку Миколи Маценка — «Прикладна культурологія». Це, певною мірою, ретроспективна виставка, утворена із двох перманентних авторських серій, дотичних до культурологічного дискурсу із перспективи української ідентичності: «Неофольк» та Геральдична серія. Якщо у роботах серії «Неофольк» (своєрідні візуальні коломийки) образно повторюється впізнаваний орнаментальний мотив,