Олімп українських богів. Сварог
/логотерапія мистецтвом/
В українській міфології боги здавна уособлювали природні сили і стихії, на відміну від соціального космосу грецького Олімпу. Предки українців жили у повній гармонії з природою, у якій були розчинені боги та міфічні істоти. Цікаво досліджувати їх символічні атрибути та трансформації з появою християнських цінностей.
Образи прадавніх українських богів представлено у фондовій колекції музею в унікальній серії витинанок народного художника України Миколи Матвійовича Теліженка (Микола Теліженко) — митця, якого веде в образотворчість любов до України і який зі своїми вчителями вважає народне мистецтво, народну пісню та нашу давню історію. Про що нам розповідає образ Сварога? Ім’я Сварога переважно виводять із санскритського кореня «Свар-», що означає Сонце, сонячне сяйво, найвище небо (Сварга, свастя, свастика), а також слова «-га»: голос, звук, нота. Від хреста-сварги відходять на чотири сторони світу рівнобічні промені. Правостороння сварга-свастика символізує рух сонця навколо Землі та перемогу світлих сил над темними. Символом руху є сонячний птах (санскр. «су»). У релігійному значенні слова сварга — це місце перебування Богів, духів і душ предків.Сварог — творець Всесвіту, який гармонізує, впорядковує Космос.
Саме він посадив Дерево Життя, яке стало початком подальших народжень та поєднав в собі чотири елементи світу — землю, воду, вітер і вогонь. З волі Сварожої з’явилася Людина, а у п’ятій основі світу — ефірі — пролунало Слово та з Хаосу утворився Космос.За пізнішими народними легендами, Сварог — небесний коваль, що викував Світ, став покровителем шлюбу й сім’ї, а також різних мистецтв та ремесел (викував золотий плуг і золоту обручку). Тому його зображували у вигляді коваля з топірцем у золотих руках чи з молотом у небесній кузні.За ведичною традицією йому тотожний Брахма — творець усіх живих і мертвих форм природи. За Велесовою Книгою Сварог створив світло, а Сварожичі (Сварожиці) вживається у множині як збірна назва синів Сварога. Усі Сварожичі є небесними Богами, його іпостасями на кожен місяць року. Визначальним тут є сакральне число 12. В астрологічному значенні Коло Свароже означає річне коло сузір’їв, тобто календар. Тому деякі вчені схильні вважати Сварога не окремим божеством, а цілим зодіакальним пантеоном, або сонячним роком. На небосхилі Сварогові відповідав Плуг (сузір’я Оріона).
Зображень Сварога майже не залишилось, хоча обряди ковальства і шлюбу широко оспівуються в колядках, щедрівках, веснянках, жниварських піснях. Оскільки Сварог є покровителем шлюбу, згадаймо українську весільну пісню про «коровай багатий, коровай рогатий», щоб побачити множинність смислів давнього символу плідної сили природи — рогу достатку, який присутній в багатьох міфах народів світу.Є підстави вважати деякі форми рівнобічних хрестів (язичницьких, козацьких) символами Сварога. Сварожим знаком споконвіку вважалися й різні форми свастики-сварги, які знаходимо на вишивках, писанках, кераміці, на фресках Софійського собору в Києві тощо.
Цікаво, що за легендами, які передають літописи, священний живий вогонь звався Сварожичем: «і огневі моляться зовуще его Сварожичем». Вшанування вогню на Україні має давнє коріння, яке сягає трипільської доби, його треба було добути, адже він мав сакральну очищувальну силу.
Саме образ Сварога є свідченням того, що космічне і повсякденне у розумінні божественних сил для наших предків було нероздільним.
Сварог. Золота пластинка. Микульчице. Чехія.Коло Свароже. Реконструкція Галини Лозко на основі трипільських артефактів та етнографічних даних.
