Образ криниці в народній картині

Образ криниці в народній картині

/логотерапія мистецтвом/

Споглядаючи українську народну картину ми впізнаємо канонічні образи, які є втіленням сакральних цінностей українського світу. Вони нагадують про те, ким ми є і за що воюємо. Краєвиди з хатками і стежками, пейзажі з річкою і лебедями, вітряки на пагорбах, голуби з голубками серед квітів, човни біля ставків супроводжують різні казкові сюжети. Майстри пензля відтворюють їх варіативне повторення в народній уяві. Ці образи виражають не статичні ідеалізовані, а живі й динамічні стани природи і повсякдення українців.

Одним з таких образів є криниця. Він присутній в багатьох культурах. Але українська криниця – особлива. Тільки українці оспівують «криниченьку». Цей образ символізує таємничу глибину води, її сакральну силу, зв’язок з підземним світом, Душу. Підземні води в українському фольклорі завжди поєднуються з небесними, уособлюючи зв’язок чоловічого і жіночого начал. Хмари збирають воду через повітря, потім повертають її на землю. Цикл перетворення, який поєднує земне, підземне і небесне, був відомий українцям, які ще в давні часи здійснювали біля криниць ритуали поклоніння Матері усього живого – Мокоші. Саме в цих обрядах можна було відчути зв’язок минулого, теперішнього і майбутнього. Річки та криниці в українських народних казках та легендах обожнювалися. До криниці зверталися з найпотаємнішими бажаннями. Але мали виявляти повагу. У воду не можна було плювати (як і у вогонь). З давніх-давен для подорожніх завжди поряд був ківш, щоб напитися. Криниці, які за повір’ями зцілювали від хвороб, були відкриті для усіх.

На Черкащині відомі джерела Свято-Троїцького жіночого монастиря, «Три криниці» в селі Суботів, «Тарасова криниця» в селі Михайлівка, «Свята криниця» у селі Сокирне тощо. За кожною – легенда, вкорінена в історію нашого народу.

У давні часи криниця була на подвір’ї майже кожної родини, та часто – при дорозі або одна на цілу вулицю або околицю. Саме тому до неї сходилися всі стежки. Це наша українська «агора». Тут люди спілкувалися, дізнавалися новини, обмінювалися інформацією. А головне – виражали найщиріші почуття та приймали важливі, доленосні рішення.

Найбільш розповсюджений сюжет у народних картинах з середини 1920-х років ХХ століття – «Козак і дівчина біля криниці». У зустрічі парубка або козака-воїна з дівчиною народні майстри відтворюють як жартівливо-грайливі, так і драматичні ситуації, діапазон різних емоційних переживань: перші загравання та залицяння, глибоке пристрасне кохання, проводи на війну і сум розставання, радість зустрічі після довгої розлуки тощо. Сюжети «Дівчино моя, напій же коня» або «Дай води напитися з повного відра» свідчать не лише про чуттєве єднання через воду, але й про підтримку козака вищими силами у степових шляхах, битвах, походах. Дівчина напувала криничною джерельною водою воїна з власних рук і це було його благословенням та потужним оберегом, захистом від усіх негараздів та підступних ворогів.

З колекції народної картини:

«Тікай Петре з Наталкою», 1950-60 рр., полотно, олія.
«Залицяння (жарти біля криниці)», 1950-60 рр., ДВП, олія.
«Суперниці», 1950-60 рр. ДВП, олія
«Лебеді і олені», 1950-60 рр., полотно, олія.

Колекцію подаровано Фондом Миколи Бабака.
Виставка триває до 14 жовтня 2022 року.

Read more

«Венера» Персональна виставка графіки Максима Гладька

«Венера» Персональна виставка графіки Максима Гладька

Черкаський художній музей презентує арт-проєкт заслуженого художника України Максима Гладька — «Венера». Венера — давньоримська богиня любові, краси, бажання, сексу, материнства, весни, садів, процвітання і перемоги. За деякими припущеннями, спочатку Венера була персоніфікацією абстрактного поняття «милості богів». Її образ було запозичено з грецької богині краси і кохання Афродіти. Усім відомий скульптурний образ

Персональна виставка живопису полтавського майстра Вадима Іщенка

Персональна виставка живопису полтавського майстра Вадима Іщенка

Черкаський художній музей презентує виставку майстра з Полтавщини Вадима Іщенка. Митець працює у жанрі малярства та декоративного мистецтва. Натхнення для творчості художник черпає з природи, національного народного побуту та легенд.Народився Вадим Васильович Іщенко у 1970 році в місті Лозова Харківської області. У 1978 році батьки разом з сином переїжджають

Презентація фіджитал-мапи проєкту «MARIUPOL.ME» та виставка-спогад «Мій Маріуполь. Щасливі миті крізь об’єктив»

Презентація фіджитал-мапи проєкту «MARIUPOL.ME» та виставка-спогад «Мій Маріуполь. Щасливі миті крізь об’єктив»

11 квітня у Черкаському художньому музеї відбулась презентація одразу двох проєктів: фіджитал-мапи проєкту «MARIUPOL.ME» та виставки-спогаду «Мій Маріуполь. Щасливі миті крізь об’єктив» та презентація. Мапа «Mariupol.Me» — це сучасне рішення, яке покликане об’єднати ініціативи віртуального світу про Маріуполь на одній платформі та створити комплексний фіджитал-проєкт, який водночас