Музейна арт-терапія
/логотерапія мистецтвом/ Твір мистецтва завжди є результатом багатьох спостережень і міркувань художника. Його створенню часто передують начерки, замальовки, ескізи, етюди. Такі образи викликають особливий інтерес, адже розкривають унікальний процес художнього мислення від народження ідеї та зорового образу до його втілення. Художник наче запрошує нас у свою творчу майстерню, презентує те,
Музейна арт-терапія
логотерапія мистецтвом Гетьманщина як центральне явище української історії містить потужний державотворчий імпульс. І саме як державотворців зобразив козацьких гетьманів і полковників народний художник України Данило Нарбут у двох серіях картин «Гетьмани України» та «Соратники Богдана Хмельницького». Художник досконало вивчав стиль парсун XVI-XVII ст. і наприкінці 80-х – на початку 90-х років
Музейна арт-терапія
/логотерапія мистецтвом/ Символіка коня одна з найбільш складних, але й цікавих. З давніх-давен коні користуються особливою пошаною нашого народу. В контексті війни – кінь частіше власність воїна, ніж землероба, а тому співвідноситься з уявленнями про волю, безмежні степові простори, військові походи та козаків. Символізує незламний дух, прагнення свободи і бажання за
Музейна арт-терапія
логотерапія мистецтвом Благодійна виставка картин художника Павла Солощенка, яка триває у Черкаському обласному художньому музеї, оспівує вічну красу природи і людини у єдності Божого задуму. Художник глибоко віруюча людина. Деякі його роботи 2000-х років сповнені передчуттями подій, які ми переживаємо сьогодні. Мовою художніх образів Павло Солощенко втілює на папері свої
Музейна арт-терапія
логотерапія мистецтвом Виставка фотографій і листівок кінця ХІХ – початку XX ст. стала мистецькою сенсацією Черкас і водночас відкриттям виставкового сезону музею. Автор – Григорій Шевченко, який належить до талановитої плеяди нащадків родини Кобзаря. Виставка є унікальною як за формою, так і за змістом. Ми бачимо фототехнології старих медіа доцифрової доби, можемо
Музейна арт-терапія
Здавна хліб присутній в багатьох обрядах, звичаях, ритуальних практиках. Це і кругла хлібина, що символізує плодовиту землю, і жито-пшениця, і ресурс на прожиття (коли ми говоримо – «заробити на хліб»). Він у молитві: «Хліб наш насущний даждь нам днесь», «Святих Дарах» та «Святому причасті», він – у сакральній символіці Різдвяних свят. В
Музейна арт-терапія
Музей – передусім простір споглядання. Музейних експонатів не можна торкатися, про це знають усі. Наявність «естетичної дистанції» не дозволяє говорити про тактильність у буквальному розумінні цього слова. Проте останнім часом поширюються музейні практики, в яких долається ця заборона і виникає можливість не лише торкатися певних арт-об’єктів, але й створювати власний
Музейна арт-терапія
Логотерапія мистецтвом Жовтий та померанчевий кольори відомі як кольори щастя, адже вони дарують тепло та енергію. Померанчевий (з італ. "гіркий апельсин") до появи в європейських країнах цитрусових аналогій (оранжевий - від "orange") називали раніше жовто-гарячим, або жовто-червоним. Так, він містить жовтий, проте цікаво, у чому принципова
Музейна арт-терапія
Логотерапія мистецтвом Ми оперуємо категорією «час» щодня, говоримо про його прискорення або гальмування, комусь часу катастрофічно не вистачає, хтось його методично «вбиває». Наш лінійний час давно вимірюється секундною стрілкою та монітором мобільного. Наш внутрішній час живе за власними законами. Мистецтво вчить його відчувати та гармонізувати. Проте живопис за класифікацією належить
Музейна арт-терапія
Картина Володимира Кузнєцова «Весна» (1912 р.) є однією з перлин колекції Черкаського обласного художнього музею. На суботній зустрічі, яку було присвячено зеленому кольору, ми звернулися до її кольореї та сюжету. Художник вчився у Санкт-Петербурзі, був вихованцем Володимира Маковського та все життя виявляв любов до побутового жанру. Доля Володимира Кузнєцова була
Музейна арт-терапія
Найбільш таємнича частина нашого тіла – обличчя. Адже ми ніколи не бачимо своє обличчя (лише у дзеркалі). Безпосередньо його бачать лише інші люди. Сучасна людина сприймає обличчя Іншого як еквівалент внутрішньої духовної сутності. Але так було не завжди. Згадаймо, що невеличкі статуетки Великої Матері, так звані «палеолітичні Венери», які присутні майже
Музейна арт-терапія
В усі часи людство цікавило, що таке доля. Чи керує доля життям людини, а ми в змозі лише змінити своє відношення до обставин? Чи все ж таки можливо повернути корабель життя у бажаному напрямі усупереч тим або іншим обставинам? В усі часи філософи намагались дати відповіді на ці питання. Але
Музейна арт-терапія
Логотерапія мистецтвом Все, що нас оточує, колись було просто думкою художника або винахідника, людини-творця. А видимий світ речей був невидимим світом ідей. Все створене людиною є результатом натхнення. Ми недаремно говоримо, що людина «охоплена натхненням», адже це особливий стан, у який людина поринає повністю. Хто як не митець найбільше знає
Музейна арт-терапія
логотерапія мистецтвом Архетип дороги є одним з найважливіших у будь-якій культурі. Традиційні образи подорожі, мандрівництва, паломництва, більш сучасний – туризму, є культурно унікальними і неповторними, і кожен з них в усі часи стає предметом художньої рефлексії. Перша асоціація з дорогою – життя як дорога, легка, безтурботна, чи складна і заплутана, з важкими
Музейна арт-терапія
логотерапія мистецтвом Якщо говорити про монохромну творчість, тобто у якій використовуються чорний та білий кольори з усіма відтінками сірого, то вона тяжіє більш до естетики відсутності. «Хром» – перекладається з давньогрецької як «колір». До слова, у кольорознавстві чорний і білий – це не кольори, тому вони називаються ахроматичними. Це два полюси, між
Музейна арт-терапія
Маски здавна супроводжують життя людини. Ще починаючи з перших зображень людина хотіла зафіксувати і зберегти те, що для неї є найважливішим. Культ предків оформив ідею збереження візуальної форми пам’яті про померлого – маску. Так, наприклад, фаюмські портрети першочергово створювалися як елементи поховального культу в елліністичному Єгипті I–IIIстоліть. Ранні фаюмські