Логотерапія мистецтвом: Доля

Логотерапія мистецтвом: Доля

В усі часи людство цікавило, що таке доля. Чи керує доля життям людини, а ми в змозі лише змінити своє відношення до обставин? Чи все ж таки можливо повернути корабель життя у бажаному напрямі усупереч тим або іншим обставинам?

В усі часи філософи намагались дати відповіді на ці питання. Але закритість долі для пізнання і незалежність від людської волі завадили створити омріяний людством щасливий рецепт.

У Стародавній Греції доля виступала як рок, грецькі мойри і римські парки хаотично і наосліп розподіляли кожному його варіант життєвого шляху. Тюхе, Фортуна – вже на більш усвідомленому рівні дарували долю через випадок, щасливий або ні. Проте примхлива Фортуна могла обернутися чим завгодно. І страх перед майбутнім залишався.

Мабуть, тому в усі часи людина хотіла навчитися контролювати майбутнє. Але чи не є це бажання абсурдним? І чи дійсно безпечним є це знання?

Страх перед майбутнім невідомий людині, яка знає своє призначення, вона в іншій «системі координат». Тоді доля стає інструментом для реалізації сенсу життя, і ця мета робить життя осмисленим.

Доля – це передусім естетичний феномен. Дійсно, життя схоже на музичний твір, який людина виконує нота за нотою, переплітаючи різні теми і мотиви, розвиваючи деякі з них, створюючи неперевершену гармонію, або додекафонію... У кого як виходить. Проте всі ми намагаємось «тримати» свою мелодію. Ми розгортаємо своє життя, як величезне поліфонічне полотно, і, мабуть, нас мають цікавити Правда і Краса, так, як вони цікавлять художника.

Любов Міненко, робота якої сьогодні ілюструє нашу тему – канівська художниця, член Національної спілки художників України, лауреат премії імені Василя Стуса. Працює в техніках: олії, акварелі, аплікації. Її твори знаходяться в багатьох музеях і закордонних колекціях.

Світовідчуття мисткині сформовано під впливом українського пісенного фольклору, творів Тараса Шевченка, Лесі Українки, Григорія Сковороди, Миколи Гоголя...

Критики і художники відмічають особливу енергетику творів Любові Міненко, яка виражає найтонші порухи української душі, силу духу, свободу, моральний вибір, красу, зокрема, уявлення про долю.

У картині «Та, що відає», яка знаходиться у фондовій колекції Черкаського художнього музею, бачимо національний варіант запитування долі. Кожен може розуміти картину по-своєму. Спокуса знати майбутнє в українській ментальності завжди було переплетено з фаталізмом долі, наче заздалегідь вишитої, як у пісні, на маминому рушнику.

Неоднозначність твору спонукає замислитися над тим, як ми створюємо своє майбутнє? І в який спосіб ми запитуємо власну Долю.

                                                                                                          Оксана Пушонкова

Read more

Виставка до Дня Української Державності «Державотворці України»

Виставка до Дня Української Державності «Державотворці України»

До Дня Української Державності у Черкаському художньому музеї розгорнуто виставку заслуженого художника України Максима Гладька «Державотворці України». Виставка вже експонується і доступна для перегляду відвідувачів до 27 липня 2025 р.

Ювілейна персональна виставка Миколи Маценка  «Прикладна культурологія»

Ювілейна персональна виставка Миколи Маценка «Прикладна культурологія»

24 червня Черкаський обласний художній музей презентував ювілейну персональну виставку Миколи Маценка — «Прикладна культурологія». Це, певною мірою, ретроспективна виставка, утворена із двох перманентних авторських серій, дотичних до культурологічного дискурсу із перспективи української ідентичності: «Неофольк» та Геральдична серія. Якщо у роботах серії «Неофольк» (своєрідні візуальні коломийки) образно повторюється впізнаваний орнаментальний мотив,