Музейна арт-терапія
/логотерапія мистецтвом/ Символіка коня одна з найбільш складних, але й цікавих. З давніх-давен коні користуються особливою пошаною нашого народу. В контексті війни – кінь частіше власність воїна, ніж землероба, а тому співвідноситься з уявленнями про волю, безмежні степові простори, військові походи та козаків. Символізує незламний дух, прагнення свободи і бажання за
Музейна арт-терапія
Музей – передусім простір споглядання. Музейних експонатів не можна торкатися, про це знають усі. Наявність «естетичної дистанції» не дозволяє говорити про тактильність у буквальному розумінні цього слова. Проте останнім часом поширюються музейні практики, в яких долається ця заборона і виникає можливість не лише торкатися певних арт-об’єктів, але й створювати власний
Музейна арт-терапія
Логотерапія мистецтвом Жовтий та померанчевий кольори відомі як кольори щастя, адже вони дарують тепло та енергію. Померанчевий (з італ. "гіркий апельсин") до появи в європейських країнах цитрусових аналогій (оранжевий - від "orange") називали раніше жовто-гарячим, або жовто-червоним. Так, він містить жовтий, проте цікаво, у чому принципова
Музейна арт-терапія
Логотерапія мистецтвом Ми оперуємо категорією «час» щодня, говоримо про його прискорення або гальмування, комусь часу катастрофічно не вистачає, хтось його методично «вбиває». Наш лінійний час давно вимірюється секундною стрілкою та монітором мобільного. Наш внутрішній час живе за власними законами. Мистецтво вчить його відчувати та гармонізувати. Проте живопис за класифікацією належить
Музейна арт-терапія
Найбільш таємнича частина нашого тіла – обличчя. Адже ми ніколи не бачимо своє обличчя (лише у дзеркалі). Безпосередньо його бачать лише інші люди. Сучасна людина сприймає обличчя Іншого як еквівалент внутрішньої духовної сутності. Але так було не завжди. Згадаймо, що невеличкі статуетки Великої Матері, так звані «палеолітичні Венери», які присутні майже
Музейна арт-терапія
В усі часи людство цікавило, що таке доля. Чи керує доля життям людини, а ми в змозі лише змінити своє відношення до обставин? Чи все ж таки можливо повернути корабель життя у бажаному напрямі усупереч тим або іншим обставинам? В усі часи філософи намагались дати відповіді на ці питання. Але
Музейна арт-терапія
Логотерапія мистецтвом Все, що нас оточує, колись було просто думкою художника або винахідника, людини-творця. А видимий світ речей був невидимим світом ідей. Все створене людиною є результатом натхнення. Ми недаремно говоримо, що людина «охоплена натхненням», адже це особливий стан, у який людина поринає повністю. Хто як не митець найбільше знає
Музейна арт-терапія
логотерапія мистецтвом Архетип дороги є одним з найважливіших у будь-якій культурі. Традиційні образи подорожі, мандрівництва, паломництва, більш сучасний – туризму, є культурно унікальними і неповторними, і кожен з них в усі часи стає предметом художньої рефлексії. Перша асоціація з дорогою – життя як дорога, легка, безтурботна, чи складна і заплутана, з важкими
Музейна арт-терапія
логотерапія мистецтвом Якщо говорити про монохромну творчість, тобто у якій використовуються чорний та білий кольори з усіма відтінками сірого, то вона тяжіє більш до естетики відсутності. «Хром» – перекладається з давньогрецької як «колір». До слова, у кольорознавстві чорний і білий – це не кольори, тому вони називаються ахроматичними. Це два полюси, між
Музейна арт-терапія
Маски здавна супроводжують життя людини. Ще починаючи з перших зображень людина хотіла зафіксувати і зберегти те, що для неї є найважливішим. Культ предків оформив ідею збереження візуальної форми пам’яті про померлого – маску. Так, наприклад, фаюмські портрети першочергово створювалися як елементи поховального культу в елліністичному Єгипті I–IIIстоліть. Ранні фаюмські
Музейна арт-терапія
З кінця лютого 2021 року в Черкаському обласному художньому музеї у суботніх інтерактивних проєктах досліджували архетипи в мистецтві та арт-практиці. Вміння відчувати і пояснювати образи є необхідною навичкою сучасної людини, яка живе у світі різноманітних візуальних повідомлень. У медіареальності ми все частіше зіштовхуємось з плинними образами, які перетікають один в
Музейна арт-терапія
На суботній зустрічі з арт-практикою розглядали архетип Цілісності, його візуальні репрезентації та соціальні аспекти. Предметом обговорення стало дерево як міфологічний мотив культури та як модель світобудови. Через метафору Дерева життя говорили про автономію і цілісність, про стан особистісних меж, адже від нього залежить, як саме ми взаємодіємо зі світом. Через
Музейна арт-терапія
Продовжуємо досліджувати архетипи. Запрошуємо 19 червня о 14.00 на інтерактивну зустріч з арт-практикою, яка буде присвячена архетипу Цілісності (у К.Юнга – Самості) та його соціальним аспектам. Розглянемо Дерево як міфологічний мотив культури та як модель світобудови. Через метафору Дерева Життя поговоримо про свою автономію і цілісність, про стан особистісних
Музейна арт-терапія
Продовжуємо досліджувати архетипи. 5 -12 червня в Черкаському обласному музеї відбувалися інтерактивні зустрічі з арт-практикою, які було присвячено архетипу Маски. Говорили про культурне значення маски та її метафоричні змісти. Здавна маска є вмістилищем могутніх сил, в ній знаходили відображення уявлення про Добро і Зло, про світобудову і Космос. Маска – невід’
Анонси
Найкраща маска, яку ми можемо надіти – це наше особисте обличчя (Ф. Ніцше) Продовжуємо досліджувати архетипи. 12 червня в 14.00 відбудеться інтерактивна зустріч з арт-практикою, яка буде присвячена архетипу Маски (за Карлом Юнгом – Персони). На попередній зустрічі дізналися про основні функції маски, які дозволяють людині через різні соціальні ролі адаптуватися