У пошуках нових сенсів

У пошуках нових сенсів

/логотерапія мистецтвом/

Севастяна Федоренко. Спекотний день у місті дощів. Акрил, картон. 2020 р.
Севастяна Федоренко. Система. Акрил. ДВП. 2017 р.
Севастяна Федоренко. Сон математика. Акрил. Полотно. 2019 р.

Українська образотворча практика зберігає своє потужне символічне підґрунтя, яке визначене особливостями нашої культури і ментальності.Але як це українське унікальне може проявитися в абстракції?

Самобутність та оригінальність сучасного українського мистецтва формується у художньо-культурних традиціях постмодернізму, у постійній зміні напрямів та орієнтирів, коли академічні, сюрреалістичні, постімпресіоністичні та абстрактні форми можуть співіснувати разом. Для українського художника — це можливість виразити одночасне взаємопроникнення усіх форм буття.Відчуття цілісності всесвіту є ментальною рисою українців і основою оптимістичного варіанту постмодернізму, на відміну від нігілістичного. Через стильовий синкретизм сучасний український художник звертається до культури минулого і поєднує її з сьогоденням. І це не просто осучаснення минулого, а шлях до збереження його сакральної основи.

Основні символи української ментальності – світла, софійності, серця (душі) в цілому роблять українське мистецтво унікальним, здатним поєднувати гармонію природи і глибоку думку, узгоджувати суперечності. В українській культурі існує архетип з часів трипільської і дохристиянської доби, з язичницьких культів — вшанування сонця, а згодом, містичне тлумачення світла у християнстві.

Солярна символіка має особливе значення,  на її основі будуються знаково-символічні системи, що упорядковують культурний простір у неповторний символічний візерунок. Згодом ці культурні символи, відриваючись від ґрунту, відображають екзистенційний досвід людини, самопізнання як пошук центру,  сакральна символіка якого поєднує дух минулого з сучасним світобаченням. Засоби візуалізації спрямовано на приховані невиявлені змісти, а різні рівні асоціації відкривають світ прадавніх символів. Вони «мерехтять крізь». Їх можна побачити, якщо не побачити — відчути.Художник у своїх пошуках відтворює одночасно мікро- і макрокосм, часом виходячи за межі власної концепції.  Абстрактно-символічні мотиви творчості звертають до точки відліку, до таємниці створення субстанційних енергій світу.  Відкриття центру відкриває бачення. Звернення до солярних символів, до природних стихій у геометричних символах, часом сходять до різних традицій, навіть культур. Виникає множинність асоціативно-символічних сенсів, породжених уявою. У просторі візуальних асоціацій, візуальних натяків ми міркуємо про природу репрезентації та дізнаємося, як можна через одне виразити інше, говорити про одне й те саме різними мовами.

На зустрічі з художницею Севастяною Федоренко  мали унікальну можливість долучитися до цього процесу співтворчості і віднаходити нові символічно-асоціативні сенси її картин.

Read more

Виставка «Світоч Духу: Андрей Шептицький» спільно із командою Центру Шептицького Українського католицького університету

Виставка «Світоч Духу: Андрей Шептицький» спільно із командою Центру Шептицького Українського католицького університету

Черкаський музей спільно із командою Центру Шептицького Українського католицького університету презентує унікальну виставку про життєпис Митрополита Андрея Шептицького. Значення його постаті виходить далеко за межі соціально-історичного контексту Європи початку XX століття та локального — історії заходу України. Його ідеї, як захисника українського народу в часи Світових воєн, в останнє десятиліття активно

Виставка сучасної народної картини черкаської художниці-аматорки Марії Завалко «Барви рідного краю»

Виставка сучасної народної картини черкаської художниці-аматорки Марії Завалко «Барви рідного краю»

Черкаський художній музей презентує персональну виставку сучасної народної картини черкаської художниці аматорки Марії Завалко. Марія Завалко народилася 17 листопада1953 року на Кіровоградщині, згодом родина переїхала до Черкас. Її професійна діяльність не була пов’язана із творчістю. Закінчила Одеський гідрометеорологічний інститут (нині інститут екології). Працювала в одеському «Бюро погоди», а також