Виставка заслуженого діяча мистецтв України Клименка Віктора Івановича (1932–2022 р.р.)

Виставка заслуженого діяча мистецтв України
Клименка Віктора Івановича (1932–2022 р.р.)

/до Дня Козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці/

14 жовтня відбулося відкриття виставки до Дня Козацтва та Покрови Пресвятої Богородиці заслуженого діяча мистецтв України Клименка Віктора Івановича.

Віктор Клименко – яскравий представник української національної школи, один із небагатьох наших живописців, чиєму таланту підвладне все: творіння історичної картини, історичного портрета й батальної композиції, пейзажне малярство, портрет, натюрморт, жанр побутовий.

Народився митець 1 травня 1932 р. на Донеччині, хутір Веселий. Роки навчання мистецтву почалися у Дніпропетровському державному художньому училищі з 1948 р. по 1958 р. (1951-1956 рр. – служба на катерах «Морські мисливці» на Тихоокеанському флоті). Основи майстерності переймав у відомих художників: заслужених діячів мистецтв України М. І. Паніна та М. І. Родзіна, народного художника України Г. Г. Чернявського, заслуженого художника України К. С. Беркута. Рік працював на телестудії в місті Дніпропетровську. З 1959-1964 рр. – студент Київського державного художнього інституту, де керівниками з фаху були професор О. І. Сиротенко, народні художники України В. М. Костецький та М. І. Хмелько, заслужені діячі мистецтв України Л. І. Вітковський та А. О. Пламеницький. Після закінчення інституту Віктор Клименко жив і працював в Черкасах – центрі козацького краю.

Домінантою творчості Віктора Івановича є тема присвячена Україні доби козацтва, зокрема, національно-визвольній війні 1648-1654 рр. І не випадково. Адже на Черкащині відбулися визначні події того часу. Результатом вивчення і освоєння цієї тематики стали картини «Максим Кривоніс» (1982 р.), «Богдан Хмельницький» (1975 р.), «Семен Неживий в Каневі. 1768 р.», «Гайдамаки» (1983 р.), «Битва під Корсунем» (1993 р.).

Зокрема, у творі «Роздуми. Богдан Хмельницький в Черкаському замку» гетьмана зображено в один з найвідповідальніших моментів його життя – він обмірковує зміст послання до московського царя Олексія Михайловича. Напружена думка прочитується і в насуплених бровах, і в суворому погляді. Образ Богородиці не випадковий – гетьман ніби просить у неї поради і благословення.

Полотно «На шляхах століть» – справжній шедевр українського історичного малярства. Воно стало своєрідним вибухом патріотичних почуттів, демонстрацією складних роздумів автора над вітчизняною історією. У сюжет картини закладено факт укладання в 1667 році угоди між Московією і шляхетною Польщею про поділ України. Андрусівське перемир’я закріпило Лівобережну Україну за Московією, а Правобережну (без Києва)  – за Польщею. Не витримуючи тиску польського гноблення і окатоличення український народ тікав на лівий берег Дніпра. У монументальному полотні «Іван Сірко. Чорна долина» портретний образ перетворено на історичну картину. Після Хмельницького кращого полководця ніж Сірко Україна не знала. Року 1675-го Сірко увірвався до Криму і у вирішальній битві при Сиваші розгромив ханське військо й звільнив з неволі понад сім тисяч бранців. Коли козацьке військо, перейшовши Солончак і Чорну долину, стало на перепочинок, три тисячі звільнених бранців забажали повернутися до Криму. Сірко відпустив, але наказав молодим козакам наздогнати і рубати їх. Потім вклонився воїнам і сказав, що вина од Бога на ньому одному, а козакам – виростити дітей, котрі мають розповісти, якою ціною виборювали Україну.

До творчих удач В.І. Клименка слід віднести роботи портретного жанру. Справжнім шедевром є картина «Портрет Василя Симоненка», що написана до 50-річчя з дня народження поета. На нас дивиться молодий, але вже з явними слідами життєвих негараздів поет. Через гострий погляд розкривається Людина-Творець-Громадянин трагічної долі. Митець велику увагу приділяв вихованню і передаванню досвіду молодому поколінню, формуванню його національної ідентичності та самосвідомості. З 2002-го до 2017-го року професор Клименко викладав живопис на кафедрі образотворчого та декоративного мистецтва Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького.

Полотна Віктора Івановича Клименка зберігаються в музеях України й за кордоном, а «Хата в місячну ніч» презентує Україну в резиденції Ради Європи в Брюсселі.

Художник відійшов у вічність 17 травня 2022 року.

Відомий український поет і близький друг Борис Олійник так охарактеризував творчість митця: «Віктор Іванович Клименко – це видатний художник і це скаже кожен, хто познайомиться з його творчістю. Він не вписується в трафарети. Пройшов складне життя ні перед ким не хилячись і не заграваючи з владою. Які б часи не були, він не рвав на собі сорочку, а просто віддано працював, майстерно відображаючи історію рідного краю, героїчні постаті ватажків Визвольної та Другої світової війн, людей, які творили і творять славу України – це не фотографії, а образи. Слава Богу, що він народився і працює на моїй прекрасній Україні. Він зробить честь будь-якій крупній духовній державі. За це йому низький уклін».

Ксенія Клименко
художник-реставратор

Read more

Ювілейна персональна виставка Миколи Маценка  «Прикладна культурологія»

Ювілейна персональна виставка Миколи Маценка «Прикладна культурологія»

24 червня Черкаський обласний художній музей презентував ювілейну персональну виставку Миколи Маценка — «Прикладна культурологія». Це, певною мірою, ретроспективна виставка, утворена із двох перманентних авторських серій, дотичних до культурологічного дискурсу із перспективи української ідентичності: «Неофольк» та Геральдична серія. Якщо у роботах серії «Неофольк» (своєрідні візуальні коломийки) образно повторюється впізнаваний орнаментальний мотив,

Виставка «Світоч Духу: Андрей Шептицький» спільно із командою Центру Шептицького Українського католицького університету

Виставка «Світоч Духу: Андрей Шептицький» спільно із командою Центру Шептицького Українського католицького університету

Черкаський музей спільно із командою Центру Шептицького Українського католицького університету презентує унікальну виставку про життєпис Митрополита Андрея Шептицького. Значення його постаті виходить далеко за межі соціально-історичного контексту Європи початку XX століття та локального — історії заходу України. Його ідеї, як захисника українського народу в часи Світових воєн, в останнє десятиліття активно

Виставка сучасної народної картини черкаської художниці-аматорки Марії Завалко «Барви рідного краю»

Виставка сучасної народної картини черкаської художниці-аматорки Марії Завалко «Барви рідного краю»

Черкаський художній музей презентує персональну виставку сучасної народної картини черкаської художниці аматорки Марії Завалко. Марія Завалко народилася 17 листопада1953 року на Кіровоградщині, згодом родина переїхала до Черкас. Її професійна діяльність не була пов’язана із творчістю. Закінчила Одеський гідрометеорологічний інститут (нині інститут екології). Працювала в одеському «Бюро погоди», а також