«Сади душі моєї...» Персональна виставка Олени Поліщук

«Сади душі моєї...» Персональна виставка Олени Поліщук
Присвячується моїй Україні, вчителям, соратникам, однодумцям, поціновувачам і шанувальникам народних традицій, попутникам, наставникам та Хранителям садів моєї душі

Від 13 лютого у Черкаському художньому музеї починає діяти виставка робіт художниці Олени Поліщук «Сади душі моєї...».

«Там де ти живеш – те місце ти повинен прикрашати»
Олена Поліщук

Черкаський художній музей запрошує у дивосвіт розписів Олени Поліщук. Художник і дослідник, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки народних майстрів України та спілки слов’янських письменників, поетеса і педагог — кандидат педагогічних наук, викладач основ образотворчого мистецтва Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, «Жінка року міста Умань» у номінації «культура та мистецтво» — усі ці регалії належать одній людині — Олені Поліщук — з картинами і працями якої знайомі далеко за межами її рідного міста Умані та й України також.

У цьому році майстриня святкує два ювілеї — своє 75-річчя та 40-ву річницю творчої праці. За цей час пані Олена створила понад 600 робіт, які презентувалися більш як на двадцяти персональних виставках, побачили світ понад 80 наукових публікацій із різних галузей мистецько-педагогічної діяльності, зібрано та відтворено більш як 120 зразків настінних розписів Черкащини періоду 1920–1930-х років, більше сотні робіт майстрині знаходиться у фондах художніх музеїв України, у рази більше — розлетілося по всьому світу у приватні колекції (Україна, Канада, Австрія тощо).

Наслідуючи традиції відомих земляків-художників Макара Мухи, Тамари Гордової, сестер Гоменюк, художниця напрацювала свою особисту творчу манеру — то гімн земній красі України. Із життя черпає Олена Поліщук і теми для своїх робіт, бо ж, цитуючи художницю «навколо так багато краси, яку просто потрібно помічати».

Роботи Олени Поліщук — то живе продовження традицій настінного розпису Уманщини, інтерпретація народної пісні, наїв і доброта. Вони запрошують у мандрівку дивовижним світом образів і символів прадавнього мистецтва наших краян у нескінечнно цікаву складну систему символіки народних розписів, які пані Олена відкрила, розшифрувала та перенесла на свої картини з властивою тільки для неї інтерпретацією. То ж картини Олени Поліщук можна читати. І тут вона наслідує своїх давніх предтеч, які використовували мову розписів для висловлення побажань, пересторог, а також як оберегів. Так головним у тематиці її творів стає Дерево життя — символ безсмертя, безперервного відновлення природи, розвитку роду, образ Божої мудрості. З властивою мисткині скрупульозністю в своїх розписах вона зуміла зберегти такі унікальні прадавні елементи, як «шлюбні мости», «небесні драбини», листочки «Божа ручка», квітка-акант, виноград, солярні знаки, основу вазонів у найрізноманітніших варіантах, а також схеми-побудови «вазона — Дерева життя», в яких неабияке місце належить тризубу — класичному символові народження держави, втіленню одразу трьох стихій — Землі, Води і Повітря, символові світової гармонії.

Фантастичний світ неповторних барв, висока майстерність, витончений смак, ошатні композиції Олени Поліщук дивують, збентежують та зачаровують. Казковий диво-цвіт картин мисткині чаклує своєю фантастикою і реальністю, наповнюючи серця глядачів ніжністю, добротою, щемною радістю за невмируще народне мистецтво.

Де б не працювала пані Олена, вона скрізь залишає мистецьку пам’ять: чи то розмальована піч в краєзнавчому музеї в українських традиціях, чи стіна у під’їзді будинку, чи народні українські мотиви на артоб’єктах уманських вулиць, що і ще довго слугуватимуть та нестимуть позитивні емоції людям, бо за словами самої мисткині: «Все, що для себе, це — на рік, А для людей, то це — навік!». Це гарний подарунок прийдешнім поколінням.

Олена Поліщук проста у спілкуванні, цікава співрозмовниця, різнобічно багата особистість, своїм життєвим досвідом та мудрістю вона радо ділиться з іншими, викладаючи студентам та займаючись з дітками.

Ми пишаємося особливим даром пані Олени. Та раді презентувати виставку на честь її подвійного ювілею. Це черговий подарунок нам, адже у кожній роботі є часточка таланту і душі, тому така тепла енергія світла і добра відходить від її яскравих, красивих, закоханих у життя картин.

Read more

Ювілейна персональна виставка Миколи Маценка  «Прикладна культурологія»

Ювілейна персональна виставка Миколи Маценка «Прикладна культурологія»

24 червня Черкаський обласний художній музей презентував ювілейну персональну виставку Миколи Маценка — «Прикладна культурологія». Це, певною мірою, ретроспективна виставка, утворена із двох перманентних авторських серій, дотичних до культурологічного дискурсу із перспективи української ідентичності: «Неофольк» та Геральдична серія. Якщо у роботах серії «Неофольк» (своєрідні візуальні коломийки) образно повторюється впізнаваний орнаментальний мотив,

Виставка «Світоч Духу: Андрей Шептицький» спільно із командою Центру Шептицького Українського католицького університету

Виставка «Світоч Духу: Андрей Шептицький» спільно із командою Центру Шептицького Українського католицького університету

Черкаський музей спільно із командою Центру Шептицького Українського католицького університету презентує унікальну виставку про життєпис Митрополита Андрея Шептицького. Значення його постаті виходить далеко за межі соціально-історичного контексту Європи початку XX століття та локального — історії заходу України. Його ідеї, як захисника українського народу в часи Світових воєн, в останнє десятиліття активно

Виставка сучасної народної картини черкаської художниці-аматорки Марії Завалко «Барви рідного краю»

Виставка сучасної народної картини черкаської художниці-аматорки Марії Завалко «Барви рідного краю»

Черкаський художній музей презентує персональну виставку сучасної народної картини черкаської художниці аматорки Марії Завалко. Марія Завалко народилася 17 листопада1953 року на Кіровоградщині, згодом родина переїхала до Черкас. Її професійна діяльність не була пов’язана із творчістю. Закінчила Одеський гідрометеорологічний інститут (нині інститут екології). Працювала в одеському «Бюро погоди», а також