«Осінній вернісаж» – персональна виставка Віктора Зеліка

«Осінній вернісаж» –
персональна виставка Віктора Зеліка

02 вересня у Черкаському художньому музеї відбулось відкриття персональної виставки акварелей Віктора Зеліка «Осінній вернісаж».

Народився художник 17 березня 1951 року у місті Слов’янськ Донецької області.    Навчався у Харківському художньо-промисловому інституті (нині Харківська державна академія дизайну і мистецтв.) на факультеті промислова графіка і пакування (1973–1978 рр.). Вчителі з фаху: професори С.М. Солодовник і В.С. Ненадо, академік В.М. Гонтарів. По закінченню вишу працював художником-оформлювачем на БАМі (1978–1981 рр.). З 1981 року і до 1992 років виконував замовлення Художнього фонду СРСР як художник вищої творчої категорії.

Серед доробку художника більш як 100 настінних розписів, плакати, батик, оформлення книг, рельєфи. З 1985 року Віктор Зелік є активним учасником виставок у Харкові, Донецьку, Краматорську, Ялті.
У 2001–2011 роках відбулися його персональні виставки у рідному Слов’янську. У цей час майстер займається порцеляною: підглазурним розписом.


Утім, ще з 1990-х років художник захоплюється аквареллю і за 30 років роботи у цій техніці стає неперевершеним майстром станкового акварельного живопису. Сьогодні він увійшов до списку 100 найкращих акварелістів світу.
Як зауважує сам митець, його акварелі є «на всіх континентах окрім Антарктиди». А загалом на рахунку художника вже декілька тисяч робіт.

Віртуозна легкість, етюдна невимушеність акварелей Віктора Зеліка досягається за рахунок глибоких тонових алла-примних утворень в поєднанні з делікатним опрацюванням деталей. «Його герої»: старий міський пейзаж з самотнім подорожнім під парасолькою у дощовий день… Романтичні панянки у сукнях позаминулого сторіччя, що прогулюються залитими сонцем вуличками палацового парку. Маленькі площі причорноморських містечок з фігурами поодинокого скрипаля чи саксофоніста… Вузенькі вулички зі старими будинками різних стилів і епох, що потопають у буйній зелені.

Власне, саме через акварель майстер виражає свою любов до мінливого світу, майже втраченої казкової мрії про вічність краси нев’янучих живих квітів, про безтурботність і насолоду від романтичної мандрівки просякнутим сонцем старим садом чи фантазійним містом під теплим дощем.


Виставка діє до 02 жовтня 2022 року.

Read more

Ювілейна персональна виставка Миколи Маценка  «Прикладна культурологія»

Ювілейна персональна виставка Миколи Маценка «Прикладна культурологія»

24 червня Черкаський обласний художній музей презентував ювілейну персональну виставку Миколи Маценка — «Прикладна культурологія». Це, певною мірою, ретроспективна виставка, утворена із двох перманентних авторських серій, дотичних до культурологічного дискурсу із перспективи української ідентичності: «Неофольк» та Геральдична серія. Якщо у роботах серії «Неофольк» (своєрідні візуальні коломийки) образно повторюється впізнаваний орнаментальний мотив,

Виставка «Світоч Духу: Андрей Шептицький» спільно із командою Центру Шептицького Українського католицького університету

Виставка «Світоч Духу: Андрей Шептицький» спільно із командою Центру Шептицького Українського католицького університету

Черкаський музей спільно із командою Центру Шептицького Українського католицького університету презентує унікальну виставку про життєпис Митрополита Андрея Шептицького. Значення його постаті виходить далеко за межі соціально-історичного контексту Європи початку XX століття та локального — історії заходу України. Його ідеї, як захисника українського народу в часи Світових воєн, в останнє десятиліття активно

Виставка сучасної народної картини черкаської художниці-аматорки Марії Завалко «Барви рідного краю»

Виставка сучасної народної картини черкаської художниці-аматорки Марії Завалко «Барви рідного краю»

Черкаський художній музей презентує персональну виставку сучасної народної картини черкаської художниці аматорки Марії Завалко. Марія Завалко народилася 17 листопада1953 року на Кіровоградщині, згодом родина переїхала до Черкас. Її професійна діяльність не була пов’язана із творчістю. Закінчила Одеський гідрометеорологічний інститут (нині інститут екології). Працювала в одеському «Бюро погоди», а також