Відкриття персональної виставки Олени Темченко «МИТІ НАТХНЕННЯ»

Виставки 17 вер 2021 р.

Я почала малювати в 50 років…

Саме тоді я повірила в диво, яке може відбутися не в казці, не в кіно, а в моєму власному житті! Доля незримою, але наполегливою рукою підвела мене до пензля і фарб, змінивши навколишній світ до невпізнанності. Бажання малювати було настільки сильним, що займало всі мої думки. Одночасно приходило усвідомлення, що відсутність художньої освіти зупинить мої перші кроки на самому початку.

Я почала вчитись самостійно, використовуючи всі доступні засоби: книги, альбоми, відео, поради художників. Багато паперу було розірвано пізньої ночі після невдалих спроб подружитися з аквареллю. Багато разів у відчаї я давала собі обіцянку не повертатися до фарб і паперу… Проте кожного разу боротися з цією «невиліковною хворобою» в мене не вистачало сил.

Так проходили роки…Захоплюючись творчістю акварелістів Китаю, Кореї, Індії, я вчилась у них малювати одним порухом пензля і поважати неперевершеність і чистоту кожної фарби.

«Чому акварель? – запитували мене друзі. – Чому не олія, або такий популярний нині акрил?» Акварель для мене така ж чиста і безпосередня, як очі і душі моїх маленьких пацієнтів. Один невдалий рух, і ти втратив картину…, або довіру маленьких очей. Акварель завжди з дитячою безпосередністю відчуває твій настрій і залишає його на папері. Тому починати малювання треба з Добром, Спокоєм і Любов’ю.

Я – дитячий лікар і вважаю цю справу своїм справжнім покликанням, але малювання – частина моєї душі. Не смію вважати себе художником, бо ще дуже багато не вивчено і не осмислено… Справжніх Художників вважаю людьми з великої літери і щосили, намагаюсь наблизитись до гармонійного відтворення Світу.