Навіщо ми носимо маски?

Навіщо ми носимо маски?

Продовжуємо досліджувати архетипи.

5 -12 червня в Черкаському обласному музеї відбувалися інтерактивні зустрічі з арт-практикою, які було присвячено архетипу Маски. Говорили про культурне значення маски та її метафоричні змісти. Здавна маска є вмістилищем могутніх сил, в ній знаходили відображення уявлення про Добро і Зло, про світобудову і Космос. Маска – невід’ємна частина театру і карнавалу.

Дізнавалися про основні функції маски, які дозволяють людині через різні соціальні ролі адаптуватися до соціуму. Говорили про зв'язок маски з рисами характеру, про фізіогномічні прояви маски на обличчі. В культурі маска – це зримий символ, в психологічному значенні вона є невидимою, проте ми її бачимо як те, за допомогою чого людина приховує певні емоції і почуття. Часто від самої себе. Маска – яскрава метафора не лише захисної поведінки на момент «тут і тепер», а й усіх пережитих подій та ставлення до життя в цілому. Наприклад, обличчя дуже старої людини часто містить різко виражений візуальний каркас її характеру і світогляду, як вони складались протягом життя.

Психологічна маска виконує конструктивну роль, якщо вона є керованим способом адаптації у соціумі. Проте, коли маска «приростає» і набуває статусу обличчя, коли ми перестаємо її усвідомлювати – тоді про її існування свідчать лише апатія, відсутність ресурсних станів, невдоволення своїм життям без видимих на те причин.

У роботі полтавського художника Лева Маркосяна «Жінка у капелюсі»,  з постійної експозиції Черкаського обласного художнього музею, зображено певний внутрішній стан жінки, який наче не проявляється на обличчі, проте має вираження у будь-якому елементі картини. Л. Маркосян – художник, який завжди звертається до лакун пам’яті, намагається зобразити і в абстракції, і в своїх напівфігуративних роботах певну історію життя, сюжет, характер, карту емоцій і почуттів людини. За тим, що не є з першого погляду виразним, ми бачимо глибину і суперечливість внутрішнього світу. Доречі в маскотерапії інтроверти  більш схильні розмальовувати внутрішню частину маски, адже  внутрішній світ для них більш значущий і це те, про що  напевно добре відомо.

В арт-практиці з елементами гри кожен створив свою маску та розкрив її функції з точки зору контакту з реальністю, розглянув як сховище тих частин нашого «Я», які відчувають небезпеку. Усвідомити ці частини, доторкнутися до причин своїх страхів спробували через зворотній зв'язок між учасниками заходу, що сприяло позбавленню від деяких ілюзій стосовно себе. Знаходили шляхи до вираження власних ресурсних станів.

Куратор: Оксана Пушонкова

Read more

Фотовиставка «Надія. Повернення. Життя»

Фотовиставка «Надія. Повернення. Життя»

Черкаський художній музей презентує фотопроєкт «Надія. Повернення. Життя». Фотовиставка «Надія. Повернення. Життя» — це спільний соціально-культурний проєкт, що об’єднує дві документальні експозиції — «Горизонти Надії» та «Повернення додому», присвячені долям українських військовополонених, зниклих безвісти Захисників і Захисниць України та їхніх родин. Виставка покликана привернути увагу суспільства до гуманітарних наслідків війни, підтримати

Мистецтво — шлях до відновлення

Мистецтво — шлях до відновлення

Черкаський обласний художній музей спільно з реабілітаційним центром RECOVERY (Реабілітаційне відділення Черкаської обласної лікарні) та БО КОСАР презентує виставковий проєкт «Мистецтво — шлях до відновлення». Цей проєкт спрямований на підтримку ветеранів, членів їх родин та сімей загиблих через проведення регулярних арт-терапевтичних та освітніх заходів. Виставка «Мистецтво — шлях до відновлення» не є

Віктор та Наталія Проданчуки «Екоцид»

Віктор та Наталія Проданчуки «Екоцид»

18 червня відбулось відкриття виставки «Екоцид» у черкаському художньому музеї. Виставковий проєкт «Екоцид» львівських митців Віктора та Наталії Проданчуків є художнім осмисленням однієї з найгостріших проблем сучасності — руйнування природного середовища внаслідок діяльності людини та війни. В умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну тема екоциду набуває особливої актуальності, адже поряд із