Архетип дерева в арт-практиці та мистецтві
На суботній зустрічі з арт-практикою розглядали архетип Цілісності, його візуальні репрезентації та соціальні аспекти. Предметом обговорення стало дерево як міфологічний мотив культури та як модель світобудови. Через метафору Дерева життя говорили про автономію і цілісність, про стан особистісних меж, адже від нього залежить, як саме ми взаємодіємо зі світом. Через практику трансформації образів шукали шлях до гармонії та балансу віддачі-прийняття.
Контекстом для обговорення стала робота з фондової колекції музею черкаського живописця Олега Баумейстера (1939-1983) «В сонячний день». В умовах панування методу соцреалізму Олег Баумейстер обрав шлях збереження своєї творчої індивідуальності через зображення поетичних образів справжнього, а не синтетичного, спотвореного «суспільним замовленням» українського життя. Його образи вкорінено у народному світовідчутті. Міркували про художні засоби, безмежність планів зображення, знаковість зображуваного об’єкту, зокрема, дивовижного подвійного образу дерева на його картині.
Прикладом нарративної казкотерапії з теми стало есе Монтессорі-педагога Галини Приз «Якби я була деревом». На рівні універсальних культурних символів і в індивідуальній творчості дерево є метафорою самої людини.
У процесі обговорення виникла дискусія про користь і не-користь у житті і мистецтві. Чи завжди має дерево бути корисним? А якщо воно не приносить плоди? Що таке «плід творчої діяльності»?
