Часові виміри «Лади» Оксани Литвиненко
Логотерапія мистецтвом
Ми оперуємо категорією «час» щодня, говоримо про його прискорення або гальмування, комусь часу катастрофічно не вистачає, хтось його методично «вбиває». Наш лінійний час давно вимірюється секундною стрілкою та монітором мобільного. Наш внутрішній час живе за власними законами. Мистецтво вчить його відчувати та гармонізувати. Проте живопис за класифікацією належить до статичного, пластичного мистецтва. В ньому наче немає часу, є лише мить. Але живопис виражає відчуття внутрішнього часу людини певної доби, тому динамічне розгортання часових потоків можна виразити і в картині.
Образотворче мистецтво вимовляє формою і кольором, який пробуджує в нас емоційні переживання, що можуть бути усвідомлені лише у часі. Якщо спочатку колір використовувався як доповнення до форми, то художник пізніше починає творити кольором так, як він творить формою. Мабуть звідси аналогія між кольором і музикою. Музичні концепції кольору стверджують його незалежність від форми і свободу модуляцій, коли він є експресивним способом нанесення фарб, діалогом з формою. Саме тоді ми можемо сприймати колір у внутрішньому емоційному часі.
Оксана Литвиненко – черкаська художниця, в картинах якої лінії, кольори, текстури утворюють гармонійне ціле. У мистецтві Оксана розкриває музику кольору, рухливі образи створює штрихом і мазком. Її робота «Лада», що знаходиться у фондовій колекції Черкаського обласного художнього музею, презентує язичницький циклічний час через образ сакрального танку. Лада – богиня весни, покровителька шлюбу і кохання. Вона присутня у пісенному фольклорі, є богинею гармонії в природі, її символізм пов'язаний з музичним ладом.
Ладом давні слов’яни називали не лише богиню кохання, а й увесь уклад життя – лад, де усе має бути узгоджено, має бути гаразд. Також усі люди мають ладити один з одним. Святкові пісні ладів виконувалися переважно дівчатами, яких тому і називали ладовицями, а їх хороводи – колом Лади, адже старовинний український танок символізує Ладу. Коли на галявині забивали кілки і водили поміж ними «кривий танок» – ця особливість ведення хороводу дозволяла гармонізувати хаотичні фігури танцю, узгодити їх, адже Лада – богиня узгодження і злагоди. Символ богині Лади - білий лебідь, як ознака чистоти, небесного кохання. Знак Лади – коло з трикутником посередині, гострий кут якого спрямовано униз. Коло тут означає Всесвіт, а трикутник – серце цього Всесвіту. Колір стін храмів Лади – зелений...
Ця складна символізація присутня в картині Оксани Литвиненко і є візуальним вираженням образу Лади в усіх його значеннях.
Ми відчуваємо перетинання двох часових вимірів картини.
«Лада» дає можливість відчути нерухомість сакрального циклічного часу, і, разом з тим, природну екстатичність танцю, який ми переживаємо як динамічну подію.
На фото робота Литвиненко Оксани «Лада», 2012 р., папір, олія.
