Виставка «Шевченкіана» з колекції Черкаського художнього музею (до 209-річниці від дня народження Тараса Шевченка)

Виставка «Шевченкіана» з колекції Черкаського художнього музею
(до 209-річниці від дня народження Тараса Шевченка)

Шевченкіана — це особливий простір генетичної пам’яті та національних культурних надбань в українському образотворчому мистецтві, зокрема в графіці. До образу Кобзаря та його поетичного світу зверталося багато відомих художників-графіків. Кожен митець у творчості поета бачив свої особливі смисли, сприймав її через призму власного світобачення, поглядів та громадянського сумління. Для них відтворення на полотні образів Шевченкових творів — не данина моді з нагоди ювілею, а кропітка праця протягом багатьох років, переконаннями та покликом душі.

Твори станкової і книжкової графіки можна назвати справжньою хронікою шевченківського життя і творчості. Музейна колекція шевченкіани надзвичайно багата та різноманітна — це понад 200 творів, серед яких станкова графіка, ілюстрації до творів Кобзаря, екслібриси, плакати. Твори видатних українських художників-графіків В. Касіяна, М. Дерегуса, О. Данченка, В. Куткіна, присвячені шевченківській тематиці, вже стали класикою українського мистецтва, складають духовну спадщину нашого народу.

Хронологічно експозиція представляє період з 1960 по 2014 рік. Тематично ці твори можна розподілити на три групи: події, пов’язані з біографією поета, теми і образи його творчої спадщини, місця України, де неодноразово був і працював Т. Г. Шевченко. Окремою групою представлені плакати, створені до 200-річчя поета — це свого роду рефлексії сучасного покоління молодих художників.

Привертають увагу портрети Т. Г. Шевченка створені Г. Галкіним та В. Касіяном, у ювілейні 60-ті роки ХХ століття. У творах 1960-х домінують чіткі, конструктивні, композиційні рішення. Багато із них стали вже класичними у графічній шевченкіані.

Ілюстрації до поем Т. Шевченка М. Стратілата, В. Панфілова та В. Лопати виконані у різних графічних техніках — лінорит, акватинта, гравюра на пластику — неймовірно емоційні за змістом, драматично напружені, з глибоким психологічним зануренням, сповнені експресії, виразності. У них домінує чорний колір, який виявляє трагізм сюжетів, з наголосом на контурі і силуеті, з використанням ефектів контрастних сполучень чорного і білого.

Роботи художників Г. Галкіна, І. Принцевського, В. Касіяна ілюструють важливі та драматичні події у житті Кобзаря. Націлені розкрити душевний стан Шевченка, митці за допомогою лаконічних художніх засобів реалістично і переконливо відтворюють психологічний образ поета.

Власне бачення шевченківських образів представляє В. Куткін — один із ілюстраторів ювілейного видання «Кобзаря». Для його ілюстрацій характерні надзвичайна вірність епосі, розуміння літературного твору, глибоке проникнення у геніальну поетику Т. Шевченка, а вільний штрих, що пластично моделює форму, надає зображенню рельєфності, скульптурності стає невід’ємною частиною передачі монументальності образів.

Привертають увагу дивовижні, надзвичайно виразні, неймовірно реалістичні і глибоко психологічні портрети героїв «Кобзаря» в офортах Б. Гінзбурга. Свою Шевченкіану створив і О. Пащенко, створивши серію робіт у техніці кольорової ліногравюри, що вражають чіткістю ліній та врівноваженістю композиції.

Драматичні образи шевченківських героїнь поезій «Наймичка», «Катерина», «Причинна», «Тополя» — втілені у графічних творах О. Данченко, А. Константинопольського, В. Лопати, В. Панфілова, М. Стратілата, кожен з яких намагався по своєму зануритись у глибинний зміст геніальних віршів. Такі різні у техніці виконання (літографія, ліногравюра, гравюра на пластику) та з різновекторною психологічною наповненістю, але сповнені графічної виразності та монументальності, трагічності та драматизму, душевної мужності та чистоти, властивих героїням Шевченка. Кожна з них закінчений образ, що живе за законами пластики.

Українські графіки М. Стратілат, В. Лопата та майстер екслібриса А. Алексеєв представники покоління 80-90-х рр. Художники ХХ століття на відміну від старшого покоління митців, більше звертаються до метафоричного, умовного, збагаченого символікою способу висловлення, розкривають філософську глибину творів Шевченка його бачення світу як реальності і як символу.

І яку б із гравюр виставки не розглядали, у них є основне — вони несуть у собі пам‘ять про Т. Г. Шевченка, той дух, ті благодатні промінці, що проникають глибоко в душу, наповнюючи її любов’ю не тільки до визначеного українського поета, але й до рідної України, її історії, мистецтва. Кожна з них підтверджує вислів про Т. Г. Шевченка його сучасника, українського письменника ХІХ століття П. Куліша: «Наш єси, поете, а ми народ твій і духом твоїм ми дихатимемо вовіки і віки …».

Read more

Виставка до Дня Української Державності «Державотворці України»

Виставка до Дня Української Державності «Державотворці України»

До Дня Української Державності у Черкаському художньому музеї розгорнуто виставку заслуженого художника України Максима Гладька «Державотворці України». Виставка вже експонується і доступна для перегляду відвідувачів до 27 липня 2025 р.

Ювілейна персональна виставка Миколи Маценка  «Прикладна культурологія»

Ювілейна персональна виставка Миколи Маценка «Прикладна культурологія»

24 червня Черкаський обласний художній музей презентував ювілейну персональну виставку Миколи Маценка — «Прикладна культурологія». Це, певною мірою, ретроспективна виставка, утворена із двох перманентних авторських серій, дотичних до культурологічного дискурсу із перспективи української ідентичності: «Неофольк» та Геральдична серія. Якщо у роботах серії «Неофольк» (своєрідні візуальні коломийки) образно повторюється впізнаваний орнаментальний мотив,