Виставка до Дня Незалежності України «Григорій Синиця. Все Буде Україна!»

До Дня Незалежності України Черкаський обласний художній музей спільно із Дирекцією художніх виставок України відкривають масштабну виставку «Григорій Синиця. Все Буде Україна!».

Дирекція художніх виставок покликана популяризувати в Україні та за її межами найкраще надбання українського образотворчого мистецтва. Не зважаючи на труднощі воєнного часу, організації вдається проводити культурно мистецькі заходи, активно співпрацюючи із регіональними музеями.

На виставці презентовано унікальні живописні твори Григорія Синиці кінця 1950–1990 років з колекції Дирекції художніх виставок України. Без перебільшення можна сказати, що всі вони присвячені Україні — її тисячолітній історії, прадавнім часам, величі Київській Русі, унікальній красі та розмаїттю нашої природи, її щедрим дарам.

На виставці ми споглядаємо «скам’янілий час», адже саме так називається одна із «знакових» робіт Григорія Синиці на історичну тематику. Перед нами постають стародавні церкви, храми, величні архітектурні споруди різних історичних епох. Митець реконструює історію, наповнюючи їх життям, населяючи людьми, які мешкали у «сиву» давнину. Також представлено твори, присвячені місту Києву, яке митець обожнював. Зображення реліктових київських пагорбів та крутоярів, уславлених церков і храмів — все «дихає» історією та старовиною.

Неповторній красі української природи Григорій Синиця присвятив величезну кількість своїх пейзажів та натюрмортів. У його яскраво соковитих, пастозно написаних натюрмортах, енергія фарби, здається, «увібрала» всю щедрість рідної землі!

Григорій Синиця (1908–1996) — видатний український митець ХХ століття, унікальний художник монументаліст, живописець, відданий послідовник ідей відродження національного монументального мистецтва Михайла Бойчука та його школи.

Григорій Синиця народився 17 січня 1908 році в Одесі. Художню освіту здобув у Кіровоградському художньо промисловому училищі. У 1930 році вступив до Київського художнього інституту, де навчався у майстерні монументального живопису у Миколи Рокицького, одного із найталановитіших учнів і соратників Михайла Бойчука.За радянського режиму його творчі пошуки та експерименти приховувались під грифом «бойчукізм», «формалізм», «націоналізм», тому визнання прийшло до художника лише у роки Незалежності.

У 1992 році за здобутки у царині української колористичної школи монументального живопису та цикл творів «Україна, життя моє» Григорія Синицю було нагороджено Державною премією України імені Тараса Григоровича Шевченка.