Виставка до Дня Хрещення Київської Русі-України
День Хрещення Київської Русі-України відзначається щорічно 28 липня, у день пам’яті святого рівноапостольного князя Володимира. Як державне свято, цей день був встановлений в Україні в рамках святкування 1020-річчя Хрещення Київської Русі згідно з Указом Президента України від 25 липня 2008-го № 668/2008 «Про День хрещення Київської Русі-України».
До цієї пам’ятної дати Черкаський художній музей презентує виставку художніх творів українських митців:
- ліричний за настроєм триптих «Історичні пам’ятки Києва» Заслуженого діяча мистецтв України Петра Сулименка;
- центральна частина триптиху «Усі святі землі української» народного художника України, Лауреата Шевченківської премії Данила Нарбута, яку можна вважати духовним заповітом митця. В основі сюжету незавершеного твору лежить іконографія Покрови Пресвятої Богородиці;
- твір сучасної черкаської художниці Оксани Андріївни Куліш «Велика Панагія з архангелами Михаїлом і Гавриїлом», в якому стилістично поєднані традиції живопису Візантії та характерні риси іконопису Київської Русі-України, ренесансу та постмодернізму.
Історична довідка.Писемні джерела датують раннє розповсюдження християнства серед східних слов’ян у VI-VII ст. Вже в ІХ столітті київська знать відмовилася від язичництва, а в 960-х роках, під час походів русичів на Візантію, першим охрещеним руським князем став Аскольд та приблизно у 955 році нову віру почала сповідувати велика княгиня Ольга.
Важливим етапом процесу поширення християнської віри в Русі, який тривав більше 100 років, було офіційне проголошення християнства державною релігією. За літописним переказом воно відбулося 14 липня 988 року у Києві. Вважається, що в цей день вершився акт хрещення киян у Дніпрі та його притоці Почайні князем Володимиром Великим.
Запроваджуючи християнство на Русі-Україні, Володимир Святославович мав за мету прогресивний розвиток суспільних відносин, посилення влади, ліквідацію залишків племінного відособлення, зміцнення політичних зв’язків між землями Русі та зростання міжнародного престижу країни. Втім, залишки язичницьких вірувань існували ще досить довго. Навіть нині вони прослідковуються у християнських та народних традиціях українців.
