Світ Оксани Одайник
Дирекція художніх виставок України у партнерстві з Черкаським художнім музеєм презентує культурно-мистецький проєкт «Світ Оксани Одайник».
У доробку народного художника України Оксани Одайник за 50 років творчості: понад 1500 живописних творів, сформований світогляд, здобута внутрішня свобода та широке міжнародне визнання.
І сьогодні, її самобутні, ні на кого не схожі абстрактно-знакові твори, що є образно-філософським узагальненням набутого життєвого та творчого досвіду, мали б відтворювати лише її унікальне бачення краси, рідної природи, дивовижних ландшафтів, «аромати» екзотичних культур. Власне те, для чого вона народилась. Натомість з 24 лютого 2022 їм судилось стати болісними відбитками найбільшої трагедії ХХІ століття, що відбувається на мапі Європи на очах у всього світу.
За півтора року гарячої фази війни, українські митці збудували величну «стіну» супротиву і подолання. Художники різних поколінь демонструють цілу шкалу різних «оптик» та рефлексій.
У Оксани Одайник свій шлях подолання, своя «оптика». Трагічні реалії війни вона трансформує у величні монументально образи. Кольорово-пластичні рішення її абстракцій, подекуди з використанням умовно-узагальнених фрагментів людського обличчя, часом гранично напружені, концентровані. Попри це, їхня структура та колорит у жодному разі не втрачає цілісності та внутрішньої гармоній — як і Світ Оксани Одайник, який не має сили зруйнувати ніхто.
Неймовірно експресивні, ці твори вимагають великих стін, активно формуючи простір. Цикл, що твориться безпосередньо в Україні під час війни, постійно поповнюючись новими роботами, безумовно, посяде чільне місце у кращих музейних колекціях, як величний живописний епос — «Сили. Впевненості. Волі», адже саме так називається одні із знакових робіт 2023 року. Красномовно звучать назви інших творів цього масштабного циклу: «Енергія. Воїн», «Незламні», «Це моє місто», «Енергія простору».
В експозиції також представлені твори попередніх років, з мирного щасливого життя. Серед них такі визнані твори, як «Дорога в гори», (2005 р.) «Фантазії вечора» (2005 р.), «Сонячний день» (2007 р.), «Всі до саду» (2009 р.). Поряд з драматичними творами, створеними під час війни, вони сприймаються, як чарівна оаза внутрішньої гармонії, спокою, краси. Але в контексті виставки — це не тільки чудесний спогад, але як передчуття наближення світлого мирного майбуття.
