Спецпроєкт Миколи Бабака «Ціна Свободи»
Прапор є одним із основних символів свободи для країни. Під його покровом громадяни країни об’єднуються в єдине ціле — народ, який створює свою державу. Ми — держава Україна! Ми — народ України! Ми — вільна і незалежна нація! Ми пишаємося своїм прапором, дбайливо його оберігаємо, встановлюємо на визначних заходах, використовуємо в усіх сферах суспільного життя, ідентифікуємо себе на міжнародній арені.
Під час війни наш стяг набуває ще більшого значення. Кожен воїн і кожна воїнка, кожна військова частина йде у смертельний бій, гордо здійнявши над головою прапор. Військовий прапор на війні це святиня, яку захищають ціною свого життя. Його встановлюють на звільненій від ворогів рідній землі і рано чи пізно, але обов’язково ми розгорнемо його над лігвом поваленого ворога. Постраждалий у боях, але нескорений прапор наповнює гордістю серця і душі кожного воїна, кожного, хто любить і пишається своєю країною. Кожного, хто сам хоче вирішувати, якою буде наша країна, як ми хочемо в ній жити і з ким нам по дорозі в майбутнє.
Ті, хто віддав своє життя за свободу і незалежність України, спочивають під державним прапором, що майорить на бурхливому вітрі. Вічна їм пам’ять і низький уклін від усього народу! Ті, хто був поранений у найжорстокішій сутичці з підступним ворогом, ті, хто бореться за життя і здоров’я в госпітальних палатах, ті бійці, над ким вдень і вночі чаклують лікарі, так само як і полеглі воїни, перебувають під захистом державного прапора України. Країна і народ завжди будуть пишатися їхнім подвигом.
Між полеглими і пораненими воїнами тільки одна суттєва відмінність: перші вже пішли у вічність, другі, незважаючи на біль і страждання, продовжують жити і зможуть передати свій біль і звитяги майбутнім поколінням.
Проєкт «Ціна свободи» на філософському та фізичному рівні має глобальний і всеосяжний характер і поширюється не тільки на всю Україну, а й на весь цивілізований світ. Але досить символічно, що локально він реалізований в одному з черкаських госпіталів. Саме тут наші тяжко поранені воїни та ті, хто одужує, написали свої послання на прапорі, саме тут наш стяг ліг на їхні скалічені постаті. Саме тут вкотре проявився волелюбний український характер, що вів їх уперед на полі бою. Відбулося ще одне символічне освячення українського прапора як символа Свободи!
Усі ми свідки того, якою дорогою ціною дається наша Свобода. І ця серія фотографій лише одне з багатьох тому свідчень. Той факт, що проєкт представлений у чорно-білому форматі, додає йому ще більшої проникливої вагомості, а в майбутньому перетворить на історичний документ.
Виставка діє до 26.10.2024 р.