Рушники Олександри Теліженко
Нещодавно відзначила свій ювілей заслужена художниця України Олександра Василівна Теліженко. Черкаський художній музей має честь володіти колекцією її унікальних рушників.
Як пісня колишньої величі Української нації і водночас молитва за майбутнє України сприймається створений художницею рушник «Шлях аріїв». Зображення, вишите на малиновому тлі білими, сірими (три тони) і срібними акцентними нитками. Внизу Олександра Теліженко зображує три великих солярних знаки: в центрі квадрат з променями. Центральну зірку продовжує, немов виростає з неї через хрест дерево, в основі якого три великі, наповнені внутрішніми розшивками, листки, вище – два виноградні грона і дві великі фантастичні диво-квітки. Увінчують древо – солярні знаки з елементами сварг в колі.
Орнаментиці, яку використовує Олександра Теліженко, властиві тонкі пластичні лінії, великі видовжені форми. По своєму характеру почерк художниці асоціюється з художнім стилем барочної орнаментики і водночас зі старокиївськими швами.
Важливою на цьому рушнику є й символіка кольору: малиновий – напруження, сірий – мудрість, стриманість, білий – чистота, срібний – світлоносність, рідкісний, але найбільший прояв духовної мудрості.
У рушнику «Роксолана» вишита на полотні доля української дівчини Насті Лісовської з Рогатина, яка стала дружиною турецького султана Сулеймана. Орнаментальна смуга з квіток, ягід та листя, у нижній частині, символізують життя Насті в Україні. Далі просічений блискавкою ромб – символ зламу в її житті, а по обидва боки шахматка говорить про її боротьбу за життя в неволі. Не складно знайти на полотні початок історії турецького життя – це велика центральна квітка в золотому ромбі. Боротьба християнського і мусульманського початків в її душі зображується у куполоподібних елементах з хрестами і півмісяцями. Золотава, ясна квітка душі української дівчини пробивається крізь золоту мусульманську квітку і торжествує.
Чорнобильська трагедія, яка розділила життя людей на до і після, яка спустошила значну частину території нашої землі стала поштовхом до створення Олександрою Теліженко рушника з промовистою назвою «Звізда Полин». Чорні язики полум’я, як радіаційні хвилі, підіймаються вгору, і обпалюють все живе: листя і квіти, наше дерево життя – нас. А вгорі клеймом зависла зірка із знаком радіації в центрі. Але є на цьому полотні й промінь надії: біло-червоні журавлики які стрімко направлені вгору – у спокійне і сітле майбутнє.
Для Олександри Теліженко рушник – це не просто сакральний символ української нації, а й оберіг, історія нашого народу. Рушники Олександри Теліженко символічно експлікують хвилюючі історичні події та видатних людей України, – це яскраве свідчення практичного втілення в життя кращих традицій національного народного мистецтва та їх розвиток. Актуальність рушників Олександри Василівни Теліженко у реаліях сьогодення вражає! У її роботах всі ми: наша історія, наш розвиток – наша Україна! Слава Україні!