Online виставка до Дня вишиванки

Online виставка до Дня вишиванки

День вишиванки – не офіційне й відносно молоде, проте дуже улюблене народне свято. Воно зародилося у 2006 році як студентська ініціатива Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Свято завжди відбувається в третій четвер травня – робочий день тижня, аби підкреслити, що вишиванка є органічною частиною повсякденного життя українців. Разом з тим, свято вишиванки має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.

Українську вишиванку часто називають кодом нації, який зберігає коріння, ідентичність, розуміння себе, а сьогодні, як ніколи – підіймає дух, надихає та сповнює надією.

Залежно від історичного регіону України символи та тематика орнаменту вишиванок відрізняються. Тому за зашифрованими у ній символами можна визначити регіон походження її власника.

Українська вишиванка має давнє коріння. Перші вишиванки відігравали не лише функцію одягу, а були оберегом від зла. Тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах і подолі, щоб візерунок торкався тіла. Так на шийному хребці чоловічої весільної сорочки (внизу коміра) вишивали будь-який мотив, для захисту від вроків. Жіночі вишивані весільні сорочки завжди були перенасичені орнаментами, що символізувало захист. Саме різноманіття кольору відвертало увагу лихого ока. Орнамент був симетричний, але з одного боку не дошивали один елемент чи змінювали колір. Робили це також для того, щоб наречену не наврочили.  Вишивати національний одяг бралися лише жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику. В Україні існує близько сотні різних вишивальних технік.  Вишивка однієї сорочки може займати від двох тижнів до трьох років – усе залежить від складності технік. У колекції Черкаського обласного художнього музею понад 100 вишиванок. Це переважно вишивка Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ початку XX століть. Цей одяг зберігся, попри безліч нищівних подій: першу світову війну, колективізацію, голодомори, другу світову війну, радянську епоху.Сьогодні ми всі, в умовах жахливої війни росії проти України, зберігаємо нашу спадщину, наші національні скарби та віримо, що українська культура переживе і цей темний, страшний період і розквітне буйним цвітом та знову розправить свої крила.  Отже, 19 травня, у День вишиванки – свята національної єдності – запрошуємо одягнутися у чудове вишите вбрання та морально підтримати усіх наших воїнів. Саме завдяки їхнім щоденним подвигам національна спадщина буде збережена. Слава Україні!

Більше фото на нішй сторінці Facebook за посиланням: https://www.facebook.com/cherkasy.art.museum/posts/5114789445308877

Read more

Виставка Різдвяна

Виставка Різдвяна

Черкаський художній музей спільно із Черкаською обласною організацією Національної спілки художників України презентує виставку «Різдвяна» творів образотворчого та декоративного мистецтва. Це стало вже доброю традицією — кожного року митці Черкащини втілюють у своїх творах бачення і відчуття Різдва. Різдво для наших художників, зрештою як і для кожного з нас — це про

Персональна виставка Миколи Скобельського «Щастя творити»

Персональна виставка Миколи Скобельського «Щастя творити»

12 грудня Черкаський художній музей спільно з Польським культурним центром імені Кароля Шимановського у місті Черкаси за підтримки Посольства Республіки Польща в Україні презентував виставку київського художника польського походження, члена національної спілки художників України — Миколи Скобельського. Микола Скобельський народився 1 січня 1959 році на Житомирщині. З 2000 року він активний

Виставка пам'яті Андрія Курія до 80-річчя від дня народження

Виставка пам'яті Андрія Курія до 80-річчя від дня народження

Черкаський художній музей презентує виставку художника Черкаського академічного театру ляльок Андрія Курія. За ініціативи його дружини та у пам’ять про чоловіка, маємо унікальну можливість побачити образотворчу «кухню» художника лялькового театру. Адже те, що баче глядач на сцені — це довершений результат кропіткої праці, яка залишається за лаштунками і зазвичай до