Ювілейна виставка Лариси Шейх-Афоніної «Візерунки спогадів»
02 жовтня у Черкаському художньому музеї відбулося відкриття ювілейної виставки Лариси Шейх-Афоніної «Візерунки спогадів».
Виставка «Візерунки пам’яті» — дарунок черкасцям та гостям міста до мого дня народження. Мої теплі яскраві і стримані за кольором роботи створюють затишок і відчуття домівки. Такі емоції дуже необхідні в складні для нас часи, під час тривог, масованих атак ворога і сьогодні моя виставка, як острівець спокою і затишку, як згадка про теплі обійми рідних…
В експозиції представлені різноманітні роботи з головних напрямків моєї творчої діяльності, серед них паперові витинанки, що створювались як ескізи для подальших текстильних робіт – «квілтинанок». Їх особливість — тонка, ледь помітна графіка, штрихи і крапки, що нагадують ручне шиття. Та все ж левова частина експозиції — текстиль:
«Танець симетрії», диптих «Без назви» — роботи виконані в техніці англійського шиття за допомогою паперових шаблонів. Моя улюблена техніка. Такі роботи можна шити поза майстернею, під час подорожей і відпочинку, бо не потребують швейної машинки, адже пошиті і простебновані руками. Композиції для них також створюю вручну або за допомогою спеціальної програми для квілтерів. На виставці представлені три роботи в цій техніці, дві з них доповнені вишивкою нитками муліне.
- Диптих «Лісова пісня» і панно «Золота осінь» — це роботи з напряму, якого я дотримуюсь останнім часом — zero waste / зеро вест або нуль відходів. Роботи пошиті зі клаптиків-зразків тканин зі спеціалізованих магазинів, замість смітника вони потрапляють до мене і я їх використовую у створенні своїх робіт.
- Джинси! Це дуже заманливий в переробці матеріал, кожна деталь такого одягу може несподівано заграти іншими новими сенсами. «ReFly» (гра слів: повторне використання + політ) і диптих з серії «Давні знаки». Основний матеріал — кишені від штанів, їх я беру у дівчат, які шиють устілки для наших воїнів і знову ж таки, як відходи, кишені потрапляють до мене…
- «Зимовий ранок», «Рожеві мрії», «Кишені пам’яті 2» — ще одна гілка моїх робіт, пошитих з чоловічих сорочок. Даний напрямок започатковано у 2014 році після початку війни. «Кишені пам’яті» — це адвент календар, його комірки зроблені з рукавів від сорочок.
Глядач може покласти в ці кишені написані на папірці побажання для авторки.
- «Перший сніг» — дуже настроєва робота, виконана в техніці «конфеті» — це коли нарізані клаптики довільної форми в заданій колірній гамі розкладаються на клейову основу, далі простебновуються, створюючи таким чином об’єм. Квадрати панно доповнені мереживом, що в свою чергу додає відчуття засніженого вікна.
- Родзинкою виставки я вважаю панно, на якому нашите 20 маленьких кольорових робіт, створених в техніці міні або навіть мікроткацтва на джинсовій тканині. Та щоб зробити додатковий фон, для кожного витканого фрагмента розроблено клаптик в техніці «конфеті».
- Диптих «Вітражі» — поєднання напрямку зеро верст і шиття поза майстернею. Робота складається з вирізаних кіл від старих джинсів і білої тканини, яка колись була завісою на сцені, а в середині нашиті клаптики від зразків меблевих тканин.
- На виставці представлений одяг — жакет і сукня. Ще один напрямок моєї діяльності, адже за освітою я художник-дизайнер-модельєр. В створенні одягу мені допомагає колежанка — професійна кравчиня і дизайнерка Світлана Качура. Моя частина — ідея, підбір тканин, пошиття клаптикових деталей і стебнування, а Світлана допомагає в остаточному перевтіленні моїх ідей в одяг. Жакет створений з добірки інтер’єрних бавовняних тканин, а сукня – колись була чоловіча лляна сорочка та клаптики різних тканин.
Виставка реалізована у межах програми Черкаської обласної ради з підтримки діяльності осередків національних творчих спілок Черкаської області.
