Запрошуємо

Запрошуємо

Графік роботи

Вівторок–неділя: 10:00–18:00
Квиткова каса: 10:00–17:30

Остання п’ятниця місяця — санітарний день.

Остання субота місяця визначається днем безкоштовного відвідування музею для інвалідів І та ІІ групи, дітей дошкільного віку, учнів середніх, спеціальних навчальних закладів, студентів вузів, військовослужбовців строкової служби, пенсіонерів, учасники Другої світової війни та бойових дій. Учасників бойових дій, концертних організацій, театрів, цирків, музеїв та заповідників за пред’явленням документів, що засвідчує належність до вказаної категорії громадян.

Декоративне мистецтво

Колекція декоративного мистецтва складається з творів традиційних наддніпрянських видів мистецтва: вишивки, ткацтва, гончарства, різьблення, плетення, витинанки, розпису, наївного малярства.

Вишиті рушники відіграють знакову роль в українській культурі. Особливий статус у колекції музею надано характерним для середнього Подніпров’я рушникам з древом життя у центрі композиції. Досягнення сучасного мистецтва вишивки Черкащини демонструють монументальні рушники-панно Олександри Теліженко, у яких творчо осмислені надбання народної вишивки.

Мистецтво ткацтва представлене у своєму розвитку від налавників і ряден, виготовлених невідомими сільськими ткалями до знаменитих кролевецьких рушників і авторських гобеленів іменитих українських художників.

Зібрання кераміки складають вироби зі славетних гончарних осередків України: зооморфний посуд Опішного, сонячна косівська кераміка, посуд Васильківського, Полонського та Будянського заводів. Скласти уявлення про гончарство Черкащини дозволяє продукція Маньківського майолікового заводу та керамічного цеху Черкаського заводу будівельних матеріалів, авторські твори відомих керамістів з Черкас. Цінними експонатами є вироби спадкового гончаря Якова Брюховецького, який відновив технологію головківської фляндрованої кераміки. Зразки посуду з села Пастирське свідчать про використання рідкісної для Середнього Подніпров’я у ХХ ст. технології димлення.

У музеї зберігаються зразки традиційних і сучасних вузлових ляльок, створених відомими черкаськими лялькарками, дерев’яні іграшки. Родзинкою колекції іграшкарства є фантастичні форми розписних керамічних свистунців Ольги Бердник-Отнякіної, й рідкісні зразки громівської чорносмоленої іграшки, відтворені за автентичною технологією гончарівною Анжелою Драч.

Збірку декоративного розпису складають роботи відомих майстринь Черкащини, розписний посуд зі славетної Петриківки, а також твори Макара Мухи і сестер Гоменюк без імен яких неможливо уявити історію декоративного розпису України.

Іконопис

Збірка іконопису Черкаського художнього музею представлена зразками ікон XVIIІ – поч. ХХ ст., більшість яких належить до української школи малярства. Св. Пантелеймон – цілитель, Покрова Пресвятої Богородиці, св. Кирило та Мефодій та ін. за стилістикою написання належать ікономалярській школі Києво-Печерської Лаври.

Найдавніший у колекції музею — образ Богоматері Одигітрії на тисненому орнаментальному тлі з накладними різьбленими елементами, датований ХVІІІ ст.

Яскравим свідченням національної своєрідності барокового стилю є ікона св. Варвари Великомучениці. Це один з найкращих образів в українському іконописі XVIIІ ст. у якому поєднано канонічне іконографічне письмо з реалістичним живописом. Ікона потрапила до музею після пожежі у церкві села Дахнівка і була реставрована.

Музею належить один зі списків чудотворної ікони Божої Матері Новокайдакської (Самарської), яка тісно пов’язана з історією українського козацтва.

Збірка народних ікон переконливо доводить уміння простих сільських богомазів синтезувати канонічну традицію і дохристиянські міфологічно – фольклорні уявлення нації. Орієнтуючись на місцевий типаж людей, народні іконописці зображали просвітлені, радісні лики святих. Образи Господа Саваофа, Ісуса Христа, Богоматері з немовлям та багатьох шанованих у народі святих покровителів написані на дерев’яних дошках, полотні та металі.

Зібрання поповнилося завдяки меценату Миколі Бабаку, який подарував музею частину власної колекції народних ікон Середньої Наддніпрянщини. Особливий інтерес тут представляють популярні алегорично-символічні образи «Христос — виноградна лоза», де розкривається християнський догмат Євхаристії і «Христос — недремне око», що побутував на Чигиринщині у XVII–XVIII ст.

Колекцію ікон Черкаського художнього музею доповнюють скульптури з дерева, гіпсу, мармуру, бронзи та богослужбова книга «Апостол».

Живопис XVIII–початку ХХ століття

Основу збірки складають твори пейзажного, побутовий та портретний жанрів з націоналізованих приватних колекцій землевласників, чиї маєтності до революції 1917 року знаходились на Черкащині. Колекція демонструє еволюцію портретного жанру, оскільки він є найдавнішим світським жанром в українському мистецтві, джерела якого генетично сягають монументального малярства й мініатюри давньоруської доби.

У ХVІІІ столітті утверджується ідея зображення людської особи як самодостатньої цінності. Підтвердженням тому є парні портрети «площинного типу» подружжя Млодецьких (кін. XVІІІ ст.). За стилістикою портрет Йожефа Мартіна Млодецького належить до портретів сарматського типу, що були покликані підкреслити станову велич, воїнську вдачу та мужність шляхти.

Прикладом академічних стандартів портрета є копія з роботи професора Віденської Академії мистецтв Іоана-Баптиста Лампі «Портрет Олександра Самойлова» (кін. ХVІІІ ст.),. Виконаний в стилі класицизму, парадний портрет був призначений втілити велич відомого державного діяча, відобразити його високий соціальний статус та чесноти.

У першій половині ХІХ століття, зазнавши впливу естетики романтизму, жанр портрета починає тяжіти до психологізму. Відображення нових тенденцій прослідковується на портретах ігумена Мотронинського монастиря Мельхиседека Значко-Яворського та «Портреті єпископа» (поч. ХІХ ст.).
Особливістю портрета рубежу ХІХ–ХХ століття стає утвердження в ньому індивідуальної самоцінності особи з неповторністю її характеру й зовнішності. Таким є портрет дружини видатного вченого Іллі Мечнікова Ольги Білокопитової (1907 р.) італійського художника Арчьоні. Художникам вдається розкривати індивідуальність людини, світ її почуттів, своєрідність інтелектуального та емоційного стану.

Образотворче мистецтво України

Основу колекції складають живописні полотна, графічні аркуші, скульптури значущих митців України. На прикладі їхніх творів прослідковуються особливості різних етапів розвитку вітчизняної образотворчості: від мистецтва середини ХХ ст., нової хвилі художників-шістдесятників до творів сучасного українського мистецтва, вільного в обранні тем та засобів художньої виразності.

У творах визнаних класиків за авторською манерою легко вгадується вібруючий мазок Тетяни Яблонської, поетичні пейзажі Сергія Шишка, модерністичні експерименти Миколи Глущенка, декоративність творів Адальберта Ерделі, Андрія Коцки, Віктора Зарецького, смілива динаміка Сергія Захарова, пльонтанізм Івана Марчука.

Музей пишається своєю чисельною графічною збіркою, до якої увійшли твори видатних художників: Василя Касіяна, Михайла Дерегуса, Олександра Данченка, Надії Лопухової, Георгія Якутовича, Василя Лопати, Василя Мироненка, Володимира Ненади та ін.

У зібранні творів сучасних українських художників переважає концептуальна складова, актуальна для світових тенденцій. На перший план виступає особистість автора, що пропускає національну ідею крізь призму власного світосприйняття. Так, полум’яна колористика Миколи Прокопенка, аскетична палітра Олександра Животкова, нефігуратив Андрія Іноземцева, знакова ідентифікація Олега Тістола і філософські смисли Матвія Вайсберга та ін. дозволяють скласти цілісне уявлення про палітру сучасного українського малярства.

У музейній колекції пластичного мистецтва, де також прослідковуються впливи модерністських та постмодерністських символічних систем, твори Івана Кавалеридзе, Анатолія Гончара, Анатолія Куща, Валентина Зноби, Віктора Липовки переконують у тому, що важливою домінантою нової національної образності стає духовність і гуманістичність.

Меморіальний музей народного художника України Івана Фізера

Черкаський художній музей презентує колекцію робіт народного художника України Івана Фізера (1953–2020 рр.), подаровану родиною.

Серед відомих майстрів пензля і різця Шевченкового краю Івану Фізеру належить одне з найпочесніших місць. Він залишив вагомий, багатоаспектний творчий спадок. У якому б виді чи жанрі мистецтва не працював Іван Фізер — його твори поєднує свій стиль. Утім, вагоме слово у сучасному національному образотворенні художник сказав насамперед у галузі художньої пластики (з юних літ займаючись дереворізьбленням та керамікою). 

Торуючи свій творчий шлях Іван Фізер звертався до різних видів і жанрів мистецтва. Натхненно розвиваючи поетику західноукраїнської школи, звертаючись до традицій жанру, він гармонійно поєднував їх з особливістю черкаського малярства. У результаті домінуюче місце у своїй творчості віддав тематиці ліричного пейзажу Черкаського краю. Пензлю Майстра належить тисячі творчих робіт.

Поряд з декоративною пластикою в експозиції представлені графічні аркуші, живописні пейзажні композиції, виконані у різних матеріалах та техніках. Усім їм притаманна особлива й неповторна авторська манера: «фізерівські» самобутні риси і стиль.

Життя увесь час ставило художнику нові виклики, подих часу вимагав свіжого погляду на нове українське мистецтво, тож усі важливі події відбивалися у творах Івана Фізера метафорично. Як патріот України, глибоко знаючи її історію, художник не міг стояти осторонь подій бурхливого сьогодення. Саме в роботах, які Іван Васильович створював, відвідуючи рідні для нього куточки України (Закарпаття та Черкащину), увічнено його любов до Батьківщини. А Україна постає у його творах всеосяжною у просторі і часі. Художник зазначав, що саме за етюдником він по-справжньому міг відпочити, надихаючись невимовною красою української природи.

Художники-аматори

Черкаський край багатий на художників-аматорів і виділення музеєм окремої виставкової локації, то подяка і шана художникам-самоукам.

Термін, аматорство, об’єднав творчість людей, які не займаються мистецтвом професійно, але без творчості не мислять свого життя — аматори, примітивісти, самоуки, майстри декоративного розпису — це все вони.

Протягом тривалого часу мистецтвознавці не бажали звертати увагу на феномен примітивного жанру. Тільки в ХІХ – на поч. ХХ ст. з’явився інтерес до цієї тенденції. Теперішній примітивізм є втіленням свіжого та чистого погляду на світ незіпсованої цивілізацією свідомості, щирої наївності та фольклорної барвистості, радості від пізнання навколишнього світу, природності та органічності. Він також додає нових виражальних елементів в сучасне мистецтво. А за художниками самоуками закріпилися терміни —

Художники-примітивісти малюють життя позитивним і світлим, несвідомо звертаючись до дитячого сприйняття світу, зберігаючи дитячий погляд на світ. Простір на картинах часто не має перспективи, малюнок спрощений, багато декору та яскравих контурів, закони композиції вони творять самостійно. Тут головне — не спосіб вираження, а їхнє сприйняття реальності.

У примітивному мистецтві художник нікого не наслідує, а лише повністю переносить себе на полотно. Наївне мистецтво цінне тим, що воно максимально щире і чесне. У ньому немає страху перед каноном і мистецтва заради марнославства. Це мистецтво заради мистецтва, заради любові до мистецтва.

Серед представлених художників-аматорів: Наталя Кисленко-Давиденко, Віра Кравченко , Оксана Ліперт, Валентина Богачова-Сумченко, Микола Сапієнко, Ольга Плетінь, Олексій Слюсар, Олег Чижиков.

Коли споглядаєш ці яскраві, щирі та «наївні» картини вони нагадують дитячі малюнки, але насправді за простими формами ховається глибокий зміст, складні образи та багатий внутрішній світ. Не варто недооцінювати роль примітивного мистецтва в культурі загалом, адже все геніальне – просто!

Черкаські художники

Історично Черкащина є центром України і славиться своїми творчими особистостями та державотворцями. В її царині зросло не одне покоління талановитих діячів культури і мистецтва, що крізь призму генетичної пам’яті, закодованої в народних сюжетах та символах, творили історію краю. Знаходячись між Сходом і Заходом, Північчю і Півднем України, Черкащина акумулювала досягнення трьох мистецьких шкіл — живописної (м. Київ), декоративної (м. Львів) та графічно-дизайнерської й монументальної (м. Харків). Таке поєднання надало локальному культурному середовищу, наповненому міфічними й історичними образами та сюжетами, унікальності.

Історичним нервом пронизана фольклорна міфотворчість черкасців, а козацькі образи нагадують про героїчний характер українців, козацькі вольності й традиції Черкащини, бережуть пам’ять про рід і водночас несуть її у глибинні думки живописної й пластичної думки.

Характерним для черкаських художників є те, що у їх світоглядних настановах переважає традиційність, орієнтація на мистецькі здобутки шістдесятників. Таким прикладом служіння Україні стала творчість Данила Нарбута (1916–1998 рр.) та Івана Кулика (1923–1995 рр.). Їх принципова позиція ще у радянські часи визначила українськість образотворчості, була настановою для молодших поколінь. На думку Г. Міщенка, саме з тих років бере свій початок український за своїм змістом і формою виразу образотворчий процес на Черкащині. Митці виступають у ньому самодостатньо, репрезентуючи Черкащину сформованими тенденціями у різних видах образотворення.

Колекція творів черкаських митців: живопис, графіка, скульптура є невід’ємною часткою українського мистецтва і складає значну частину від загальної музейної колекції.

Меморіальний музей народного художника України Данила Нарбута

З 2012 року при Черкаському художньому музеї діє Меморіальний музей народного художника України Данила Нарбута (1916–1998 рр.). У музеї представлені світлини, документи, особисті речі митця та його батьків — українського графіка Георгія Нарбута і Віри Нарбут-Лінкевич. Особливе місце в експозиції займають ескізи декорацій до театральних вистав: «Майська ніч», «Сорочинській ярмарок», «За двома зайцями», а також, ескізи та оригінали сценічних костюмів.

Станковий живопис Данила Нарбута можна виділити в тематичні цикли: це картини, присвячені стародавній історії, життю волелюбного козацтва, природі України, полотна на теми українських свят і обрядів, народного побуту та окремих героїв.

До музейної колекції увійшли твори художника «Вибори кошового» та «Гетьман Богдан Хмельницький» із серії «Гетьмани України», за які у 1996 році він був удостоєний Державної премії України ім. Тараса Шевченка (нині — Національна премія України ім. Тараса Шевченка). Самобутність української культури, зокрема народні традиції зимового циклу свят, відображені у творах «Колядники», «Щедрий вечір» тощо.

Нарбут звертається не лише до історії та культури України. Його творчість сучасна й соціальна. Прикладом може бути триптих «Затоплена слава» - в роботі зображене село, яке затопила дніпровська вода. Це трагедія багатьох сіл, понівеченого Дніпра як результат будівництва Кременчуцької ГЕС. Символічним столом-панахидою та запаленими свічками автор пояснює, що в людській пам’яті вічно будуть жити спогади про рідні місця.

Різні складові творчого спадку Данила Нарбута (сценографія, живопис) найбільш повно представлені у фондовій збірці Черкаського художнього музею.

Вартість квиткiв

Весь музей

  • Дорослі — 60 грн
  • Студенти — 30 грн
    студенти денної форми навчання, за наявності студентського квитка
  • Діти — 20 грн

Постійна експозиція

  • Дорослі — 50 грн
  • Студенти — 25 грн
    студенти денної форми навчання, за наявності студентського квитка
  • Діти — 15 грн

Одна виставка

  • Дорослі — 20 грн
  • Студенти — 15 грн
    студенти денної форми навчання, за наявності студентського квитка
  • Діти — 10 грн

Пільговий

  • Сімейний – 4 особи (2 дорослих, 2 дітей) — 100 грн
  • Для дружньої компанії (6 осіб) — 250 грн
  • Колективний (25 осіб) — 1200 грн

Остання п’ятниця місяця — санітарний день.

Право безкоштовного відвідування музею мають
за наявності відповідного документа

  • Художники члени НСХУ
  • Працівники музеїв та заповідників, учні художніх шкіл
  • Учасники бойових дій
  • Члени сімей загиблих військовослужбовців
  • Діти-інваліди
  • Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування
  • Діти віком до 6 років
  • Діти з багатодітних сімей
  • Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС
  • Особи, які відвідують музей з метою забезпечення професійних потреб
  • Члени міжнародних організацій ICOM, AICA
  • Особи, які відвідують музей з метою промоції і партнерської підтримки
  • Представники засобів масової інформації

* Під «безкоштовним відвідуванням» мається на увазі знижка 100 % на вхідний квиток до музею. На інші послуги музею знижка не поширюється.

Остання субота місяця визначається днем безкоштовного відвідування музею для дітей дошкільного віку, учнів середніх, спеціальних навчальних закладів, студентів вузів, військовослужбовців строкової служби, пенсіонерів, учасників бойових дій, працівники концертних організацій, театрів, цирків, музеїв та заповідників за пред’явленням документів, що засвідчує належність до вказаної категорії громадян.