АКТИВAЦІЯ РЕЗИДЕНТА

АКТИВAЦІЯ РЕЗИДЕНТА

Здур Шредінгера

(читати, не поспішаючи)

Він навіть сам для себе не визначив, існує він чи ні, живий він чи вигаданий.

Треба зайняти позицію зацікавленого спостерігача, щоб помітити цей квант в системі арту. Як і для чого зацікавитись?

По-перше, біографія, пов’язана із творчістю Мілорада Павича та з югославською політикою. Тут багато невизначеного і таємничого, але це поки спостерігач не відкриє чорну скриньку.

По-друге, це сама творчість цього невловимого квант-художника, яка то з’являється, то зникає, то постає під іншим іменем. Вигаданим чи справжнім? – це знов таки буде залежати від позиції спостерігача.

Але повернемось до творчості. Якою б квантово-химерною і не визначеною зі сторони поважного експертного середовища вона не була – але коли один єдиний потрібний спостерігач займе правильну позицію, то мистецький світ може вибухнути від явлення цілком живого (в багатьох сенсах цього слова) і потужного імені.

А поки що Здур Бобіч в черговий раз згадав про своє існування. Події останнього року змусили його вийти з підпілля, де перебувати для художника – справа звична, адже і народився він саме у дипломатичному підпіллі комуністичної Югославії, яке саме по собі було навпаки антикомуністичним. Знов таки – все залежало від точки зору спостерігача за цими рухами історії.

Але явище під назвою Здур Бобіч складніше за уявний експеримент Шредінгера, бо Здур – одночасно і той кіт, і спостерігач, як за котом, тобто за самим собою, так і за світом, заселеним потенційними, поки що неусвідомленими, спостерігачами. Ці спостерігачі в творах художника – такі собі кванти, поведінку яких і визначає спостерігач Здур Бобіч, даючи однозначну оцінку, від якої у спостерігача за творчістю може виникнути шоковий стан.

Заплутались? То звична квантова заплутаність.

І лише юна особа Катерина Бабченко наважилась щось розплутати, насправді заплутавши ще більше, додавши до графіки Здура Бобіча несамовитих кольорів.

Чи вдасться глядачеві впоратись із цим проявом шредінгеризму? Як глядач визначить себе – як спостерігача, чи як квант, який побачить себе в дзеркалі творів художника? За цим всім будуть спостерігати працівники музею – остаточні спостерігачі.

Мистецтвознавиця
Наталія Вернидуб

Дякую хрещеному батьку Здура Бобіча Сергію Козаченку за все.

Read more

Дмитро Зоря «Серпанкові сни»

Дмитро Зоря «Серпанкові сни»

З 19 березня у Черкаському художньому музеї діє виставка Дмитра Зорі «Серпанкові сни». «Серпанкові сни» — це простір, у якому реальність м’яко зливається зі спогадами та мріями. Пастельна палітра говорить про близькість, втрату й зв’язок із природою. У цих роботах живуть фрагменти історій, легка меланхолія та надія на оновлення.

Виставка колажів Анни Власенко «100 історій»

Виставка колажів Анни Власенко «100 історій»

Черкаський обласний художній музей презентує виставку колажів сучасної художниці Анни Власенко «100 історій». Авторські колажі «100 історій» постають як фрагменти досвіду, візуальні спогади, у цілому, як художній архів моментів. В експозицію виставки увійшли 100 мініколажів та серія «100 іскор» (оформлені колажами сірникові коробки). Концепція виставки полягає у масштабному архіві людської

12 березня о 15:00 — відкриття виставки Олександра Сергієнка та Оксани Горобцової «Сюрреалістичний калейдоскоп»

12 березня о 15:00 — відкриття виставки Олександра Сергієнка та Оксани Горобцової «Сюрреалістичний калейдоскоп»

12 березня о 15:00 у Черкаському художньому музеї відбудеться відкриття виставки творчого дуету Олександра Сергієнка та Оксани Горобцової «Сюрреалістичний калейдоскоп». Проєкт зосереджений на взаємодії реального й уявного. Автори працюють із постановочною фотографією, предметними композиціями, світлом і цифровою обробкою, вибудовуючи багатошарові образи з чітко продуманою символікою. Кожна робота — результат комплексної