Про музей

Черкаський обласний художній музей був відкритий для відвідувачів у перші роки Незалежності у 1991 році. Музей розгорнув свою діяльність у приміщені колишнього міськкому Комуністичної партії і спочатку функціонував як філія Обласного краєзнавчого музею, але, починаючи з 1994 року, працює як самостійна музейна установа. У його фондах зберігається понад 6 тисяч одиниць. Основу музейної експозиції, яка займає 1 406 кв.м., складають зібрання з приватних колекцій графів Бобринських, Кантакузинів-Сперанських, Лопухіних та Білокопитових. Загалом формування музейної колекції відбувалось шляхом придбання творів із виставкових залів колишнього Радянського Союзу, з Дирекції художніх виставок України та придбання творів у провідних українських художників, народних майстрів, колекціонерів. Сьогодні значний внесок у комплектування музейних фондів здійснюють митці, які дарують свої роботи після завершення персональних, збірних виставок та пленерів.

Музейне зібрання умовно розділене на дві частини — декоративно-вжиткове та образотворче мистецтво.

У залах декоративно-вжиткового мистецтва представлена вишивка, з багатством її технік та орнаментів, що була притаманна Середньому Подніпров’ю; посуд та особливості його розпису із різних гончарних осередків, які функціонували на території Черкащини (Головківка, Пастирське, Громи, Гнилець, Маньківський майоліковий завод); найкращі зразки фарфоро-фаянсового виробництва України (Косів, Опішня, Буди, Васильків); різноманітні техніки та особлива авторська віртуозність художнього розпису Макара Мухи, Ярини та Софії Гуменюк, Тамари Гордової; самобутній стиль народних майстрів у різних видах декоративно-прикладного мистецтва: Галина Грабовська, Олександра Теліженко, Поліна Запара, Ольга Отнякіна-Бердник, Ленід Товстуха, Михайло Волощук, Іван Сухий, Федір Гордовий, Микола Чуруканов, Олена Поліщук.

Винятковою у музеї стала зібрана на території Черкащини колекція іконопису, яка демонструє специфіку створення ікони, традицію української барокової ікони, важливість для українців образу Богоматері «Одигітрії» та Покрови, відмінність української та російської школи іконописання та паралельне існування професійного та народного іконопису.

Новим поповненням колекції музею стала збірка «Народна ікона Середньої Наддніпрянщини та Іконопис XVIII–XX ст.», яка подарована колекціонером, меценатом, Народним художником України — Миколою Бабаком.

Найбільш розгорнутою за стилями, напрямами, жанрами і, найголовніше, за часом є колекція живопису. У музеї представлене «старе малярство» майстрів італійської школи: Джузепе Дзаїс, Роган, Мартельяніс; портретний живопис ХVІІІ-ХХ століття: Генріх Гольпейн, Енріко Арціоні, Адріан Беренський; українське мистецтво ХХ ст.: Іван Їжакевич, Тетяна Яблонська, Віктор Зарецький, Микола Глущенко, Сергій Шишко, Федір Захаров, Сергій Григор’єв, Андрій Коцка, Федір Манайло, Іван Марчук, Анатолій Хмара; мистецтво черкаських митців: Іван Кулик, Василь Євич, Петро Козін, Іван Бондар, Віктор Клименко, Юрій Іщенко, Євген Найден, Максим Гладько, Володимир Яковець, Ігор Солодовніков.

У музеї діє Меморіальний музей лауреата премії ім. Т.Г. Шевченка, народного художника України, відомого сценографа — Данила Нарбута, у якому окремою колекцією представлені ескізи декорацій до вистав та станкові роботи митця.

Колекцію української книжкової та станкової графіки презентують такі відомі майстри: Георгій Нарбут, Оксана Павленко (учениця М. Бойчука), Михайло Дерегус, Олександр Данченко, Олександр Івахненко, Василь Лопата, Надія Лопухова, Василь Касьян, Володимир Куткін, Микола Стратілат, Олександр Пащенко, Георгій Якутович, Григорій Гавриленко, Зоя Лерман, Микола Прокопенко. Графічну колекцію вдало доповнюють черкаські художники-графіки: Микола Теліженко, Іван Фізер, Віктор Олексенко, Микола Бабак, Артур Дуненко, Альберт Недосєко, Неоніла Недосєко, Володимир Костогриз, Тетяна Куліш, Віктор Афонін.

В останні роки музей став творчим майданчиком для європейських художників. Проводяться проєкти, яки набувають статус міжнародних: «Антракти», «Діалоги» та виставки художників з європейських країн — Франція, Греція, Польща тощо.

Сьогодні Черкаський художній музей працює на хвилі сучасних тенденцій музейного розвитку. Однією із важливих функцій для нього стала просвітницька діяльність з орієнтацією на соціальні проекти в межах регіону. У музеї проходять наукові конференції, фестивалі, діє дитячий центр, відбуваються різноманітні майстер-класи, воркшопи, проходять концерти та зустрічі з видатними українськими діячами культури та мистецтв. Освоєно нову форму роботи: Музей в онлайн середовищі. Тому цільова аудиторія музею надзвичайно різноманітна.

Кожен рік музей відвідує понад 50 тисяч людей, щорічно науковці влаштовують до 70 стаціонарних виставок та біля 10 пересувних за межами музею.