ГРИГОРІЙ ПЕТРОВИЧ ШЕВЧЕНКО (1868 – 1941рр.) Фотографія кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

ГРИГОРІЙ ПЕТРОВИЧ ШЕВЧЕНКО (1868 – 1941рр.)
Фотографія кін. ХІХ – поч. ХХ ст.

У родинному дереві Шевченків є чимало цікавих особистостей: письменники, митці, науковці, вчителі, артисти. Серед них – художник і фотограф Григорій Петрович Шевченко (1868 – 1941 рр.). Завдяки захопленню фотографією, майстер створив високохудожні світлини та унікальні фотолистівки із зображеннями місць, де народився й провів дитинство майбутній світоч нації Тарас Шевченко. У своїй фотографічній творчості Г. П. Шевченко висвітлював українську тематику. Він закарбував для майбутніх поколінь власне мистецьке бачення українського сільського пейзажу з вітряками, хатами-мазанками, чумацькими валками, жнивами, випасом худоби, а також типові сцени базарування, весілля, завзятих танців, серед яких – архетипові сільські дівчата-красуні у віночках, коралах і дукачах, чубаті хлопці, мандрівні лірники, обірвані жебраки, великі родини з декількох поколінь.
Автор світлин зафіксував яскраву плеяду видатних діячів культури, селян – земляків поета, мальовничі українські краєвиди. Особливо цікавими у фотозображеннях Григорія Петровича (у художньому та історичному аспектах) є деталі: вираз обличчя сфотографованих, їхні постави, одяг, взуття, прикраси, як, власне, й побудова самої композиції на тлі живописних пейзажів с. Кирилівки Звенигородського повіту Київської губернії (нині – с. Шевченкове Звенигородського району на Черкащині). Надзвичайно цінним є й те, що його фотодіяльність припадає на кінець ХІХ – початок ХХ ст., коли ці місця ще не зазнали разючих змін і зберігали свою незайману автентичність.


Надзвичайну художньо-історичну цінність у творчості кирилівського фотографа має Шевченкіана. Збереглося дві фоторепродукції портретів Т. Г. Шевченка, зроблені зі світлин санкт-петербурзького фотографа Андрія (Генріха) Деньєра, на звороті яких є чіткий відбиток особистої печатки фотографа з написом «Фотографія Г. П. Шевченка». Окрім цих фоторепродукцій, до нашого часу дійшли листівки і світлини пам’ятних місць: с. Кирилівка, з якими було пов’язане земне життя Тараса Шевченка і м. Канів, де знайшов він свій вічний спочинок.

У фотографіях Григорія Петровича Шевченка талановито поєднані елементи традиційності й новизни, професійні технічні знання й артистичний смак фотохудожника. Від його великого творчого надбання залишилося, на жаль, не так багато, але у ньому – рідні місця поета-пророка постають у величі історичної правди й поетичної закоханості.

Виставка діє з 23.06.2022 р. до кінця літа 2022 р.

Read more

Виставка черкаських художниць-аматорок «Черкаси у світі живопису»

Виставка черкаських художниць-аматорок «Черкаси у світі живопису»

Черкаський художній музей до Дня міста Черкаси презентує виставку черкаських художниць-аматорок «Черкаси у світі живопису». Учасниці студії «Світ Живопису» у своїх живописних, графічних/акварельних творах пропонують побачити й відчути вайб рідного міста. Ця виставка — тихе освідчення в любові до Черкас. На роботах художниць зображено алею, де освідчувалися в коханні; її

15.09 о 15:00 — відкриття фотовиставки Анни Алабіної «Птахи Долини Троянд»

15.09 о 15:00 — відкриття фотовиставки Анни Алабіної «Птахи Долини Троянд»

15 вересня о 15:00 у Черкаському художньому музеї відкриється виставка фоторобіт «Птахи Долини Троянд» черкаської мисткині Анни Алабіної. Це четверта персональна виставка фотографині, викладачки Черкаської дитячої художньої школи ім. Данила Нарбута та членкині Національної спілки фотохудожників України. Упродовж року в Долині Троянд та на її узбережжі можна зустріти до

17.09 о 17:00 — авторська екскурсія мистецтвознавиці Ірини Данилко виставкою «Відлуння»

17.09 о 17:00 — авторська екскурсія мистецтвознавиці Ірини Данилко виставкою «Відлуння»

17 вересня о 17:00 запрошуємо на авторську екскурсію мистецтвознавиці Ірини Данилко виставкою «Відлуння». Художники-військові повертаються до пережитого через живопис, графіку, скульптуру та інсталяції. У цих роботах війна постає фрагментами — у кольорі й фактурі, уламках і предметах військового спорядження, образах побаченого, пережитого та того, що часто неможливо висловити словами. Чому